Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
V CİLD (BRYÁNKA - ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU)
    CAMİ


    ЪАМИ   Ябдцррящман Нуряддин ибн Ящмяд (7.11.1414, Иран, Нишапур йахынлыьында Ъам – 9.11.1492, индики Яфганыстан, Щерат) – фарс шаири, философ, мусигичи. Классик фарсдилли поезийанын сон эюркямли нцмайяндяси. Нцфузлу рущани аилясиндя доьулмушдур. Щератда, Сямяргянддя мядряся тящсили алмыш, яняняви елмлярля (яряб дили, Гуран, щядисляр, щцгуг) бярабяр, фялсяфяни вя дягиг елмляри дя юйрянмишдир. Ъ. эянъ йашларындан тясяввцфля марагланмышдыр; Щератда нягшбяндилик тяригятинин башчысы Сяадяддин Кашгаринин мцриди олмушдур. Гясидя, гязял вя мяснявилярин мцяллифи кими бюйцк шющрят газанмышдыр. Низами Эянъявинин “Хямся”синя нязиря олараг “Щяфт юврянэ” (“Йедди ярш”) ясярини йазмышдыр. Бурайа “Силсилят яз-зящяб” (“Гызыл зянъир”, щ. 1–3, 1472 – 86) щекайя вя рявайятляр топлусу, “Сяламан вя Ябсал” (1480) поемасы, “Тющфят цл-ящрар” (“Азадяляря тющфя”, 1481–82) дидактик поемасы, “Сцбщят цл- ябрар” (“Мюминлярин тясбещи”, 1482—83) дидактик-мистик поемасы, “Йусиф вя Зцлейха” (1413), “Лейли вя Мяънун” (1484) суфи мящяббят аллегорийалары, “Хиряднамейи-Исэяндяр” (“Исэяндярин мцдриклик китабы”, тягр. 1485) дидактик поемасы дахилдир. Ъ.-нин шеирляри “Фатищят цш-шябаб” (“Эянълийин илк фясли”, 1479), “Васитят цлигд” (“Бойунбаьынын орта эювщяри”, 1480) вя “Щатимят цл-щяйат” (“Щяйатын сону”, 1490–91) адлы цч поетик диванда бирляшмишдир. Ибн Сина расионализминин тянгид едилдийи “Рущун шюляси” вя “Сирляр дянизи” (“Бящр ял-ясрар”, 1475) дини-фялсяфи гясидяляри ян мяшщур ясярляриндяндир. Суфилийя даир бир нечя трактатын, 600-дян чох суфинин тяръцмейи-щалынын верилдийи “Няфя- щат ял-цнс мин щязярат ял-гцдс” (“Гцдсиййятдян эялян цнс тющфяляри”, 1476–78) топлусунун мцяллифидир. Ъ. бир чох елми ясярин, ядяби ирсиндя мцщцм йер тутан “Мусиги щаггында трактат”ын мцяллифидир. Шеир парчалары иля мцшайият олунан “Бащаристан” (1487) адлы няср ясяри Сядинин “Эцлцстан”ына нязиря олараг йазылмышдыр. Ъ.- нин шеирляри форма вя бядии камиллийи иля сечилир. Мцяммалары бцтцн Йахын вя Орта Шяргдя мяшщурдур. М.Фцзули Ъ.-нин “Щядиси-ярбяин” (“Гырх щядис”) адлы фялсяфи-дидактик ясярини Азярб. дилиня мянзум тяръцмя етмишдир. Ъ.-нин фарс ядябиййаты тарихинин классик дюврцнц якс етдирян йарадыъылыьы Йахын вя Орта Шярг халгларынын ядябиййатына эцълц тясир эюстярмишдир. АМЕА-нын М. Фцзули ад. Ялйазмалар Ин-ту “Ябдцррящман Ъами” ялйазмалары каталогунун 1-ъи ъилдини няшря щазырлайараг чап етдирмиш- дир (2009). Ясярляр и: Бащаристан. Б., 1964; Йусиф вя Зцлейха. Б., 1965; Избр. произв. Т.1-4, Душанбе, 1972 – 81; Сечилмиш ясярляри. Б., 2004. Яд.: Гулийев А. Ябдцррящман Ъами. Б., 1964; йеня ону н, Ябдцррящман Ъаминин “Йусиф вя Зцлейха”  поемасы. Б., 1969; Бертельс Е.Э. Навои и Джами. М., 1965; А.Джами. Сб. статей. Душанбе, 1965; Брагинский И.С. 12 миниатюр. 2 изд., М., 1976.

    Ябдцррящман Ъами. Ряссам
    К. Бещзад. Миниатцр. 15 яср.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BRYÁNKA – ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU
    CAMİ


    ЪАМИ   Ябдцррящман Нуряддин ибн Ящмяд (7.11.1414, Иран, Нишапур йахынлыьында Ъам – 9.11.1492, индики Яфганыстан, Щерат) – фарс шаири, философ, мусигичи. Классик фарсдилли поезийанын сон эюркямли нцмайяндяси. Нцфузлу рущани аилясиндя доьулмушдур. Щератда, Сямяргянддя мядряся тящсили алмыш, яняняви елмлярля (яряб дили, Гуран, щядисляр, щцгуг) бярабяр, фялсяфяни вя дягиг елмляри дя юйрянмишдир. Ъ. эянъ йашларындан тясяввцфля марагланмышдыр; Щератда нягшбяндилик тяригятинин башчысы Сяадяддин Кашгаринин мцриди олмушдур. Гясидя, гязял вя мяснявилярин мцяллифи кими бюйцк шющрят газанмышдыр. Низами Эянъявинин “Хямся”синя нязиря олараг “Щяфт юврянэ” (“Йедди ярш”) ясярини йазмышдыр. Бурайа “Силсилят яз-зящяб” (“Гызыл зянъир”, щ. 1–3, 1472 – 86) щекайя вя рявайятляр топлусу, “Сяламан вя Ябсал” (1480) поемасы, “Тющфят цл-ящрар” (“Азадяляря тющфя”, 1481–82) дидактик поемасы, “Сцбщят цл- ябрар” (“Мюминлярин тясбещи”, 1482—83) дидактик-мистик поемасы, “Йусиф вя Зцлейха” (1413), “Лейли вя Мяънун” (1484) суфи мящяббят аллегорийалары, “Хиряднамейи-Исэяндяр” (“Исэяндярин мцдриклик китабы”, тягр. 1485) дидактик поемасы дахилдир. Ъ.-нин шеирляри “Фатищят цш-шябаб” (“Эянълийин илк фясли”, 1479), “Васитят цлигд” (“Бойунбаьынын орта эювщяри”, 1480) вя “Щатимят цл-щяйат” (“Щяйатын сону”, 1490–91) адлы цч поетик диванда бирляшмишдир. Ибн Сина расионализминин тянгид едилдийи “Рущун шюляси” вя “Сирляр дянизи” (“Бящр ял-ясрар”, 1475) дини-фялсяфи гясидяляри ян мяшщур ясярляриндяндир. Суфилийя даир бир нечя трактатын, 600-дян чох суфинин тяръцмейи-щалынын верилдийи “Няфя- щат ял-цнс мин щязярат ял-гцдс” (“Гцдсиййятдян эялян цнс тющфяляри”, 1476–78) топлусунун мцяллифидир. Ъ. бир чох елми ясярин, ядяби ирсиндя мцщцм йер тутан “Мусиги щаггында трактат”ын мцяллифидир. Шеир парчалары иля мцшайият олунан “Бащаристан” (1487) адлы няср ясяри Сядинин “Эцлцстан”ына нязиря олараг йазылмышдыр. Ъ.- нин шеирляри форма вя бядии камиллийи иля сечилир. Мцяммалары бцтцн Йахын вя Орта Шяргдя мяшщурдур. М.Фцзули Ъ.-нин “Щядиси-ярбяин” (“Гырх щядис”) адлы фялсяфи-дидактик ясярини Азярб. дилиня мянзум тяръцмя етмишдир. Ъ.-нин фарс ядябиййаты тарихинин классик дюврцнц якс етдирян йарадыъылыьы Йахын вя Орта Шярг халгларынын ядябиййатына эцълц тясир эюстярмишдир. АМЕА-нын М. Фцзули ад. Ялйазмалар Ин-ту “Ябдцррящман Ъами” ялйазмалары каталогунун 1-ъи ъилдини няшря щазырлайараг чап етдирмиш- дир (2009). Ясярляр и: Бащаристан. Б., 1964; Йусиф вя Зцлейха. Б., 1965; Избр. произв. Т.1-4, Душанбе, 1972 – 81; Сечилмиш ясярляри. Б., 2004. Яд.: Гулийев А. Ябдцррящман Ъами. Б., 1964; йеня ону н, Ябдцррящман Ъаминин “Йусиф вя Зцлейха”  поемасы. Б., 1969; Бертельс Е.Э. Навои и Джами. М., 1965; А.Джами. Сб. статей. Душанбе, 1965; Брагинский И.С. 12 миниатюр. 2 изд., М., 1976.

    Ябдцррящман Ъами. Ряссам
    К. Бещзад. Миниатцр. 15 яср.

    CAMİ


    ЪАМИ   Ябдцррящман Нуряддин ибн Ящмяд (7.11.1414, Иран, Нишапур йахынлыьында Ъам – 9.11.1492, индики Яфганыстан, Щерат) – фарс шаири, философ, мусигичи. Классик фарсдилли поезийанын сон эюркямли нцмайяндяси. Нцфузлу рущани аилясиндя доьулмушдур. Щератда, Сямяргянддя мядряся тящсили алмыш, яняняви елмлярля (яряб дили, Гуран, щядисляр, щцгуг) бярабяр, фялсяфяни вя дягиг елмляри дя юйрянмишдир. Ъ. эянъ йашларындан тясяввцфля марагланмышдыр; Щератда нягшбяндилик тяригятинин башчысы Сяадяддин Кашгаринин мцриди олмушдур. Гясидя, гязял вя мяснявилярин мцяллифи кими бюйцк шющрят газанмышдыр. Низами Эянъявинин “Хямся”синя нязиря олараг “Щяфт юврянэ” (“Йедди ярш”) ясярини йазмышдыр. Бурайа “Силсилят яз-зящяб” (“Гызыл зянъир”, щ. 1–3, 1472 – 86) щекайя вя рявайятляр топлусу, “Сяламан вя Ябсал” (1480) поемасы, “Тющфят цл-ящрар” (“Азадяляря тющфя”, 1481–82) дидактик поемасы, “Сцбщят цл- ябрар” (“Мюминлярин тясбещи”, 1482—83) дидактик-мистик поемасы, “Йусиф вя Зцлейха” (1413), “Лейли вя Мяънун” (1484) суфи мящяббят аллегорийалары, “Хиряднамейи-Исэяндяр” (“Исэяндярин мцдриклик китабы”, тягр. 1485) дидактик поемасы дахилдир. Ъ.-нин шеирляри “Фатищят цш-шябаб” (“Эянълийин илк фясли”, 1479), “Васитят цлигд” (“Бойунбаьынын орта эювщяри”, 1480) вя “Щатимят цл-щяйат” (“Щяйатын сону”, 1490–91) адлы цч поетик диванда бирляшмишдир. Ибн Сина расионализминин тянгид едилдийи “Рущун шюляси” вя “Сирляр дянизи” (“Бящр ял-ясрар”, 1475) дини-фялсяфи гясидяляри ян мяшщур ясярляриндяндир. Суфилийя даир бир нечя трактатын, 600-дян чох суфинин тяръцмейи-щалынын верилдийи “Няфя- щат ял-цнс мин щязярат ял-гцдс” (“Гцдсиййятдян эялян цнс тющфяляри”, 1476–78) топлусунун мцяллифидир. Ъ. бир чох елми ясярин, ядяби ирсиндя мцщцм йер тутан “Мусиги щаггында трактат”ын мцяллифидир. Шеир парчалары иля мцшайият олунан “Бащаристан” (1487) адлы няср ясяри Сядинин “Эцлцстан”ына нязиря олараг йазылмышдыр. Ъ.- нин шеирляри форма вя бядии камиллийи иля сечилир. Мцяммалары бцтцн Йахын вя Орта Шяргдя мяшщурдур. М.Фцзули Ъ.-нин “Щядиси-ярбяин” (“Гырх щядис”) адлы фялсяфи-дидактик ясярини Азярб. дилиня мянзум тяръцмя етмишдир. Ъ.-нин фарс ядябиййаты тарихинин классик дюврцнц якс етдирян йарадыъылыьы Йахын вя Орта Шярг халгларынын ядябиййатына эцълц тясир эюстярмишдир. АМЕА-нын М. Фцзули ад. Ялйазмалар Ин-ту “Ябдцррящман Ъами” ялйазмалары каталогунун 1-ъи ъилдини няшря щазырлайараг чап етдирмиш- дир (2009). Ясярляр и: Бащаристан. Б., 1964; Йусиф вя Зцлейха. Б., 1965; Избр. произв. Т.1-4, Душанбе, 1972 – 81; Сечилмиш ясярляри. Б., 2004. Яд.: Гулийев А. Ябдцррящман Ъами. Б., 1964; йеня ону н, Ябдцррящман Ъаминин “Йусиф вя Зцлейха”  поемасы. Б., 1969; Бертельс Е.Э. Навои и Джами. М., 1965; А.Джами. Сб. статей. Душанбе, 1965; Брагинский И.С. 12 миниатюр. 2 изд., М., 1976.

    Ябдцррящман Ъами. Ряссам
    К. Бещзад. Миниатцр. 15 яср.