Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
III CİLD (BABİNGER - BAXŞƏLİYEV)
    BEHZAD Kəmaləddin

    БЕЩЗАД (ﺪازﮭﺒ ) Кямаляддин (тягр. 1450, Щерат – 1535/36, Тябриз) – миниатцр ряссамы. Щерат миниатцр мяктябинин эюркямли нцмайяндяси. Миряк Няггашын вя Азярб. ряссамы Пир Сейид Яhмяд Тябризинин шаэирди олмушдур. 1468–1506 иллярдя Щерат миниатцр мяктябиня башчылыг етмишдир. Щцсейн Байкаранын Щератдакы китабханасында (1506), юзбяк hакими Шейбани ханын сарайында (1507 илдян сонра) ишлямишдир. 1510 илдя Тябризя эялмиш, Ы Шаh Исмайылын сарай китабханасына ряис тяйин олунмушдур (1522 илдян). Щерат дюврц йарадыъылыьына Шярафяддин Яли Йяздинин “Зяфярнамя” [1490-ъы илляр; 1467 ил ялйазмасы, Балтиморда (АБШ) Ъ. Щопкинс ун- ти китабханасы], Сядинин “Бустан” (1487– 88, Мисир Милли Китабханасы, Гаhиря), Н. Эянъявинин “Хямся” (1493–94, Британийа Музейи, Лондон) вя с. ясярляря чякдийи эюзял миниатцрляр, Щцсейн Байкара (1480-ъи илляр, шяхси коллексийа, Исвеч) вя Шейбани ханын (тягр. 1507, шяхси коллексийа, АБШ) портретляри вя с. дахилдир. Азярб., Орта Асийа вя Иран миниатцр сянятинин янянялярини давам вя инкишаф етдирян Б-ын. йарадыъылыьы Йахын вя Орта Шярг юлкяляриндя миниатцр сянятинин инкишафына бюйцк тясир эюстярмишдир. Тябриз дюврцня аид ясярляри мялум дейилдир. Ямир Хосров Дяhлявинин “Мяънун вя Лейли” (М.Й. Салтыков-Шедрин ад. кцтляви китабхана, Санкт-Петербург) поемасынын ялйазмасына чякилмиш миниатцрлярин дя (15 ясрин сону – 16 ясрин яввяли) мцяллифинин Б. олдуьу ещтимал едилир.
    Яд.: Пугаченкова Г.Л. Искусство Афганистана. М., 1963; Абдуллайев М.Щ. Беhзад вя Матисс, “Гобустан”, 1975, № 3-4.

    Бещзад Кямаляддин. “Исэяндяр вя йедди мцдрик”. Низаминин “Хямся”синя чякилмиш миниатцр. Британийа Музейи, Лондон.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BABİNGER – BAXŞƏLİYEV
    BEHZAD Kəmaləddin

    БЕЩЗАД (ﺪازﮭﺒ ) Кямаляддин (тягр. 1450, Щерат – 1535/36, Тябриз) – миниатцр ряссамы. Щерат миниатцр мяктябинин эюркямли нцмайяндяси. Миряк Няггашын вя Азярб. ряссамы Пир Сейид Яhмяд Тябризинин шаэирди олмушдур. 1468–1506 иллярдя Щерат миниатцр мяктябиня башчылыг етмишдир. Щцсейн Байкаранын Щератдакы китабханасында (1506), юзбяк hакими Шейбани ханын сарайында (1507 илдян сонра) ишлямишдир. 1510 илдя Тябризя эялмиш, Ы Шаh Исмайылын сарай китабханасына ряис тяйин олунмушдур (1522 илдян). Щерат дюврц йарадыъылыьына Шярафяддин Яли Йяздинин “Зяфярнамя” [1490-ъы илляр; 1467 ил ялйазмасы, Балтиморда (АБШ) Ъ. Щопкинс ун- ти китабханасы], Сядинин “Бустан” (1487– 88, Мисир Милли Китабханасы, Гаhиря), Н. Эянъявинин “Хямся” (1493–94, Британийа Музейи, Лондон) вя с. ясярляря чякдийи эюзял миниатцрляр, Щцсейн Байкара (1480-ъи илляр, шяхси коллексийа, Исвеч) вя Шейбани ханын (тягр. 1507, шяхси коллексийа, АБШ) портретляри вя с. дахилдир. Азярб., Орта Асийа вя Иран миниатцр сянятинин янянялярини давам вя инкишаф етдирян Б-ын. йарадыъылыьы Йахын вя Орта Шярг юлкяляриндя миниатцр сянятинин инкишафына бюйцк тясир эюстярмишдир. Тябриз дюврцня аид ясярляри мялум дейилдир. Ямир Хосров Дяhлявинин “Мяънун вя Лейли” (М.Й. Салтыков-Шедрин ад. кцтляви китабхана, Санкт-Петербург) поемасынын ялйазмасына чякилмиш миниатцрлярин дя (15 ясрин сону – 16 ясрин яввяли) мцяллифинин Б. олдуьу ещтимал едилир.
    Яд.: Пугаченкова Г.Л. Искусство Афганистана. М., 1963; Абдуллайев М.Щ. Беhзад вя Матисс, “Гобустан”, 1975, № 3-4.

    Бещзад Кямаляддин. “Исэяндяр вя йедди мцдрик”. Низаминин “Хямся”синя чякилмиш миниатцр. Британийа Музейи, Лондон.

    BEHZAD Kəmaləddin

    БЕЩЗАД (ﺪازﮭﺒ ) Кямаляддин (тягр. 1450, Щерат – 1535/36, Тябриз) – миниатцр ряссамы. Щерат миниатцр мяктябинин эюркямли нцмайяндяси. Миряк Няггашын вя Азярб. ряссамы Пир Сейид Яhмяд Тябризинин шаэирди олмушдур. 1468–1506 иллярдя Щерат миниатцр мяктябиня башчылыг етмишдир. Щцсейн Байкаранын Щератдакы китабханасында (1506), юзбяк hакими Шейбани ханын сарайында (1507 илдян сонра) ишлямишдир. 1510 илдя Тябризя эялмиш, Ы Шаh Исмайылын сарай китабханасына ряис тяйин олунмушдур (1522 илдян). Щерат дюврц йарадыъылыьына Шярафяддин Яли Йяздинин “Зяфярнамя” [1490-ъы илляр; 1467 ил ялйазмасы, Балтиморда (АБШ) Ъ. Щопкинс ун- ти китабханасы], Сядинин “Бустан” (1487– 88, Мисир Милли Китабханасы, Гаhиря), Н. Эянъявинин “Хямся” (1493–94, Британийа Музейи, Лондон) вя с. ясярляря чякдийи эюзял миниатцрляр, Щцсейн Байкара (1480-ъи илляр, шяхси коллексийа, Исвеч) вя Шейбани ханын (тягр. 1507, шяхси коллексийа, АБШ) портретляри вя с. дахилдир. Азярб., Орта Асийа вя Иран миниатцр сянятинин янянялярини давам вя инкишаф етдирян Б-ын. йарадыъылыьы Йахын вя Орта Шярг юлкяляриндя миниатцр сянятинин инкишафына бюйцк тясир эюстярмишдир. Тябриз дюврцня аид ясярляри мялум дейилдир. Ямир Хосров Дяhлявинин “Мяънун вя Лейли” (М.Й. Салтыков-Шедрин ад. кцтляви китабхана, Санкт-Петербург) поемасынын ялйазмасына чякилмиш миниатцрлярин дя (15 ясрин сону – 16 ясрин яввяли) мцяллифинин Б. олдуьу ещтимал едилир.
    Яд.: Пугаченкова Г.Л. Искусство Афганистана. М., 1963; Абдуллайев М.Щ. Беhзад вя Матисс, “Гобустан”, 1975, № 3-4.

    Бещзад Кямаляддин. “Исэяндяр вя йедди мцдрик”. Низаминин “Хямся”синя чякилмиш миниатцр. Британийа Музейи, Лондон.