Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
I CİLD (A, a - ALLAHVERDİYEV Süleyman)
    ABDULLAYEV Mikayıl Hüseyn oğlu 


    АБДУЛЛАЙЕВ Микайыл Щцсейн оьлу (19.12.1921, Бакы – 21.8.2002, Бакы) – Азярб. ряссамы. ССРИ халг ряссамы (1963), ССРИ Ряссамлыг Академийасынын акад. (1988; м.цзв 1958), Азярб. ССР халг ряссамы (1960) вя ямякдар инъясянят хадими (1955), Азярб. ССР Дювлят мцкафаты лауреаты (1974), Бейнялхалг Нещру мцкафаты лауреаты (1969), проф.(1973). Я. Язимзадя ад. Азярб. Ряссамлыг Техникумуну (1939) вя В.И.Суриков ад. Москва Дювлят Ряссамлыг Ин-туну (1949) битирмишдир.

    А. Азярб. тясвири сянятинин инкишафында мцщцм рол ойнамыш, бойакарлыг вя графика ясярляри иля ону зянэинляшдирмишдир. Бюйцк Вятян мцщарибяси (1941– 45) илляриндя чякдийи тарихи композисийа вя портретляри, мцщарибядян сонракы иллярдя мцасирляринин мяняви эюзяллийини, доьма тябияти тясвир едян “Ахшам” (1947), “Минэячевир ишыглары” (1948), “Сяадят гуранлар” (1951), “Ряфигяляр” (1953) вя б. таблолары уьур газанмышдыр. Ана мящяббятини якс етдирян “Севинъ” (1956) таблосу цмумдцнйа ряссамлыг сярэисиндя (1958, Брцссел) нцмайиш етдирилмиш, ССРИ Ряссамлыг Академийасынын эцмцш медалына лайиг эюрцлмцшдцр. “Азярбайъан чюлляриндя” (1964–65) триптихиндя Бюйцк Вятян мцщарибяси илляриндя инсанларын мяняви бирлийи, йенилмязлийи якс олмунмушдур. Никбинлик А. таблоларынын башлыъа хцсусиййятидир: “Тарлада” (1960), “Гоъа чобан”, “Гарабаьлы гыз” (1963), “Абшеронда” (1964), “Масаллы гызлары” (1966), “Астарада чай йыьымы” (1967), “Лайла” (1968), “Чялтикчи гызлар” (диптих, 1970),

    М.Абдуллайев. “Ахшам эязинтиси”. 1947.

    “Гыш гайьылары” (1984), “Йоллар” (1985), “Гялябя байрамына” (1985) вя с. 1956 – 71 иллярдя Щиндистан, Яфганыстан, Маъарыстан, Полша, Италийа, Испанийа вя б. юлкяляря сяфярляри заманы чякдийи рясмляр силсиляси (“Гоъа яфган”, “Бенгал гызлары“, “Раъястан гадынлары“, “Кишфалуди- Штробл”, “Ренато Гуттузо”, “Ъакомо Мансу”, “Долорес Ибаррури” вя с.) цчцн милли вя фярди характеристика, пластика, колорит зянэинлийи сяъиййявидир. Ясасян, тематик таблолар устасы кими танынан А. портретляр галерейасы да йаратмышдыр: “Ц.Щаъыбяйов” (1943), “М.Горки 1928 илдя Бакыда” (1950), “Сямяд Вурьун” (1944, 1959, 1975, 1990), “Дядя Горгуд” (1959), “Рясул Рза” (1960), “Шябякя устасы Я.Бабайев” (1961), “М.Ф. Ахундов” (1962), “Балаъа Ъами” (1965), “М.П.Вагиф” (1968), “Имадяддин Нясими” (1973), “Пианочу Ф.Бядялбяйли” (1975), “Шаир Я.Кцрчайлы” (1977), “Шопен” (1977), “Ябу Яли ибн Сина” (1978), “Нясиряддин Туси” (1982), “Фцзули” (1984, 1994), “Сяди” (1985), “Шищабяддин Сцщрявярди” (1991), “Мяммяд Аразын портрети” (1994) вя с. “Мярдяканда” (1939), “Ъыдыр дцзц” (1946), “Масаллы эушяляри” (1955), “Кабил мянзяряляри” (1962), “Гарабаьда” (1964), “Сямяргянд мотивляри” (1980), “Ичяришящярдя” (1988) вя с. мянзяряляри, мцхтялиф натцрмортлары ряссамын йарадыъылыьында хцсуси йер тутур. М.Ибращимовун “Эяляъяк эцн” (1951), С.Рящимовун “Шамо” (1954) романларына, “Китаби-Дядя Горгуд” дастанына (1956), Фцзулинин “Лейли вя Мяънун” (1958, 1971, 1977) поемасына, Сядинин “Эцлцстан”ына (1987) иллцстрасийалар чякмиш, Ц.Щаъыбяйлинин “Лейли вя Мяънун” (1965), “Короьлу” (1967) операларына, Нийазинин “Читра” (1972) балетиня тяртибат вермишдир. “Накамларын дяфни” таблосу

    М.Абдуллайев. “Сющбят”. 1987.


    Бакыда 1990 ил ганлы 20 Йанвар щадисяляриня щяср олунмушдур. Ряссам монументал тясвири сянят сащясиндя дя уьурлу фяалиййят эюстярмишдир. “Хямся”- нин (Н. Эянъяви) мотивляри ясасында Бакыда “Низами” метро стансийасынын, Эянъядя Низами Поезийа Театрынын Флоренсийа мозаикасы иля ишлянмиш тяртибатлары дольун сянят нцмуняляридир. А.-ин ясярляри Парис, Лондон, Берлин, Мадрид, Монреал, Прага, Будапешт, Белград, Софийа, Варшава, Гащиря, Брцссел, Токио, Пекин, Бейрут вя с. шящярлярдя нцмайиш етдирилмишдир. 1966–67 иллярдя Берлин вя Лейпсигдя ряссамын фярди сярэиси кечирилмишдир. 1981–82 иллярдя А. Дямяшг вя Дещлидя зонал сярэилярин иштиракчысы олмушдур. Азярб. ССР Али Советинин (5–9-ъу чаьырыш) депутаты, Азярб. ССР Али Совети сядринин мцавини (1967–75) олмушдур. 1965 илдян Азярб. Инъясянят Ин-тунда педагожи фяалиййят эюстярмишдир. Азярб. Респ.-нын “Шющрят” ордени иля тялтиф олунмушдур.
        Ясярляри: Италийа хатиряляри. Б., 1958; Глазами бакинца. Б., 1962; Йазыларым. Б., 1988.
        Яд.: Г а б и б о в Н., Наджафов М. Ис- кусство Советского Азербайджана. М., 1960; Зингер Е.М. Абдуллаев. М., 1967; Габибов Н.Д. Микаил Гусейн оглы Абдуллаев. М., 1969; Щаъыйев П. М.Абдуллайев. Б., 1973.

     

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
A, a – ALLAHVERDİYEV Süleyman
    ABDULLAYEV Mikayıl Hüseyn oğlu 


    АБДУЛЛАЙЕВ Микайыл Щцсейн оьлу (19.12.1921, Бакы – 21.8.2002, Бакы) – Азярб. ряссамы. ССРИ халг ряссамы (1963), ССРИ Ряссамлыг Академийасынын акад. (1988; м.цзв 1958), Азярб. ССР халг ряссамы (1960) вя ямякдар инъясянят хадими (1955), Азярб. ССР Дювлят мцкафаты лауреаты (1974), Бейнялхалг Нещру мцкафаты лауреаты (1969), проф.(1973). Я. Язимзадя ад. Азярб. Ряссамлыг Техникумуну (1939) вя В.И.Суриков ад. Москва Дювлят Ряссамлыг Ин-туну (1949) битирмишдир.

    А. Азярб. тясвири сянятинин инкишафында мцщцм рол ойнамыш, бойакарлыг вя графика ясярляри иля ону зянэинляшдирмишдир. Бюйцк Вятян мцщарибяси (1941– 45) илляриндя чякдийи тарихи композисийа вя портретляри, мцщарибядян сонракы иллярдя мцасирляринин мяняви эюзяллийини, доьма тябияти тясвир едян “Ахшам” (1947), “Минэячевир ишыглары” (1948), “Сяадят гуранлар” (1951), “Ряфигяляр” (1953) вя б. таблолары уьур газанмышдыр. Ана мящяббятини якс етдирян “Севинъ” (1956) таблосу цмумдцнйа ряссамлыг сярэисиндя (1958, Брцссел) нцмайиш етдирилмиш, ССРИ Ряссамлыг Академийасынын эцмцш медалына лайиг эюрцлмцшдцр. “Азярбайъан чюлляриндя” (1964–65) триптихиндя Бюйцк Вятян мцщарибяси илляриндя инсанларын мяняви бирлийи, йенилмязлийи якс олмунмушдур. Никбинлик А. таблоларынын башлыъа хцсусиййятидир: “Тарлада” (1960), “Гоъа чобан”, “Гарабаьлы гыз” (1963), “Абшеронда” (1964), “Масаллы гызлары” (1966), “Астарада чай йыьымы” (1967), “Лайла” (1968), “Чялтикчи гызлар” (диптих, 1970),

    М.Абдуллайев. “Ахшам эязинтиси”. 1947.

    “Гыш гайьылары” (1984), “Йоллар” (1985), “Гялябя байрамына” (1985) вя с. 1956 – 71 иллярдя Щиндистан, Яфганыстан, Маъарыстан, Полша, Италийа, Испанийа вя б. юлкяляря сяфярляри заманы чякдийи рясмляр силсиляси (“Гоъа яфган”, “Бенгал гызлары“, “Раъястан гадынлары“, “Кишфалуди- Штробл”, “Ренато Гуттузо”, “Ъакомо Мансу”, “Долорес Ибаррури” вя с.) цчцн милли вя фярди характеристика, пластика, колорит зянэинлийи сяъиййявидир. Ясасян, тематик таблолар устасы кими танынан А. портретляр галерейасы да йаратмышдыр: “Ц.Щаъыбяйов” (1943), “М.Горки 1928 илдя Бакыда” (1950), “Сямяд Вурьун” (1944, 1959, 1975, 1990), “Дядя Горгуд” (1959), “Рясул Рза” (1960), “Шябякя устасы Я.Бабайев” (1961), “М.Ф. Ахундов” (1962), “Балаъа Ъами” (1965), “М.П.Вагиф” (1968), “Имадяддин Нясими” (1973), “Пианочу Ф.Бядялбяйли” (1975), “Шаир Я.Кцрчайлы” (1977), “Шопен” (1977), “Ябу Яли ибн Сина” (1978), “Нясиряддин Туси” (1982), “Фцзули” (1984, 1994), “Сяди” (1985), “Шищабяддин Сцщрявярди” (1991), “Мяммяд Аразын портрети” (1994) вя с. “Мярдяканда” (1939), “Ъыдыр дцзц” (1946), “Масаллы эушяляри” (1955), “Кабил мянзяряляри” (1962), “Гарабаьда” (1964), “Сямяргянд мотивляри” (1980), “Ичяришящярдя” (1988) вя с. мянзяряляри, мцхтялиф натцрмортлары ряссамын йарадыъылыьында хцсуси йер тутур. М.Ибращимовун “Эяляъяк эцн” (1951), С.Рящимовун “Шамо” (1954) романларына, “Китаби-Дядя Горгуд” дастанына (1956), Фцзулинин “Лейли вя Мяънун” (1958, 1971, 1977) поемасына, Сядинин “Эцлцстан”ына (1987) иллцстрасийалар чякмиш, Ц.Щаъыбяйлинин “Лейли вя Мяънун” (1965), “Короьлу” (1967) операларына, Нийазинин “Читра” (1972) балетиня тяртибат вермишдир. “Накамларын дяфни” таблосу

    М.Абдуллайев. “Сющбят”. 1987.


    Бакыда 1990 ил ганлы 20 Йанвар щадисяляриня щяср олунмушдур. Ряссам монументал тясвири сянят сащясиндя дя уьурлу фяалиййят эюстярмишдир. “Хямся”- нин (Н. Эянъяви) мотивляри ясасында Бакыда “Низами” метро стансийасынын, Эянъядя Низами Поезийа Театрынын Флоренсийа мозаикасы иля ишлянмиш тяртибатлары дольун сянят нцмуняляридир. А.-ин ясярляри Парис, Лондон, Берлин, Мадрид, Монреал, Прага, Будапешт, Белград, Софийа, Варшава, Гащиря, Брцссел, Токио, Пекин, Бейрут вя с. шящярлярдя нцмайиш етдирилмишдир. 1966–67 иллярдя Берлин вя Лейпсигдя ряссамын фярди сярэиси кечирилмишдир. 1981–82 иллярдя А. Дямяшг вя Дещлидя зонал сярэилярин иштиракчысы олмушдур. Азярб. ССР Али Советинин (5–9-ъу чаьырыш) депутаты, Азярб. ССР Али Совети сядринин мцавини (1967–75) олмушдур. 1965 илдян Азярб. Инъясянят Ин-тунда педагожи фяалиййят эюстярмишдир. Азярб. Респ.-нын “Шющрят” ордени иля тялтиф олунмушдур.
        Ясярляри: Италийа хатиряляри. Б., 1958; Глазами бакинца. Б., 1962; Йазыларым. Б., 1988.
        Яд.: Г а б и б о в Н., Наджафов М. Ис- кусство Советского Азербайджана. М., 1960; Зингер Е.М. Абдуллаев. М., 1967; Габибов Н.Д. Микаил Гусейн оглы Абдуллаев. М., 1969; Щаъыйев П. М.Абдуллайев. Б., 1973.

     

    ABDULLAYEV Mikayıl Hüseyn oğlu 


    АБДУЛЛАЙЕВ Микайыл Щцсейн оьлу (19.12.1921, Бакы – 21.8.2002, Бакы) – Азярб. ряссамы. ССРИ халг ряссамы (1963), ССРИ Ряссамлыг Академийасынын акад. (1988; м.цзв 1958), Азярб. ССР халг ряссамы (1960) вя ямякдар инъясянят хадими (1955), Азярб. ССР Дювлят мцкафаты лауреаты (1974), Бейнялхалг Нещру мцкафаты лауреаты (1969), проф.(1973). Я. Язимзадя ад. Азярб. Ряссамлыг Техникумуну (1939) вя В.И.Суриков ад. Москва Дювлят Ряссамлыг Ин-туну (1949) битирмишдир.

    А. Азярб. тясвири сянятинин инкишафында мцщцм рол ойнамыш, бойакарлыг вя графика ясярляри иля ону зянэинляшдирмишдир. Бюйцк Вятян мцщарибяси (1941– 45) илляриндя чякдийи тарихи композисийа вя портретляри, мцщарибядян сонракы иллярдя мцасирляринин мяняви эюзяллийини, доьма тябияти тясвир едян “Ахшам” (1947), “Минэячевир ишыглары” (1948), “Сяадят гуранлар” (1951), “Ряфигяляр” (1953) вя б. таблолары уьур газанмышдыр. Ана мящяббятини якс етдирян “Севинъ” (1956) таблосу цмумдцнйа ряссамлыг сярэисиндя (1958, Брцссел) нцмайиш етдирилмиш, ССРИ Ряссамлыг Академийасынын эцмцш медалына лайиг эюрцлмцшдцр. “Азярбайъан чюлляриндя” (1964–65) триптихиндя Бюйцк Вятян мцщарибяси илляриндя инсанларын мяняви бирлийи, йенилмязлийи якс олмунмушдур. Никбинлик А. таблоларынын башлыъа хцсусиййятидир: “Тарлада” (1960), “Гоъа чобан”, “Гарабаьлы гыз” (1963), “Абшеронда” (1964), “Масаллы гызлары” (1966), “Астарада чай йыьымы” (1967), “Лайла” (1968), “Чялтикчи гызлар” (диптих, 1970),

    М.Абдуллайев. “Ахшам эязинтиси”. 1947.

    “Гыш гайьылары” (1984), “Йоллар” (1985), “Гялябя байрамына” (1985) вя с. 1956 – 71 иллярдя Щиндистан, Яфганыстан, Маъарыстан, Полша, Италийа, Испанийа вя б. юлкяляря сяфярляри заманы чякдийи рясмляр силсиляси (“Гоъа яфган”, “Бенгал гызлары“, “Раъястан гадынлары“, “Кишфалуди- Штробл”, “Ренато Гуттузо”, “Ъакомо Мансу”, “Долорес Ибаррури” вя с.) цчцн милли вя фярди характеристика, пластика, колорит зянэинлийи сяъиййявидир. Ясасян, тематик таблолар устасы кими танынан А. портретляр галерейасы да йаратмышдыр: “Ц.Щаъыбяйов” (1943), “М.Горки 1928 илдя Бакыда” (1950), “Сямяд Вурьун” (1944, 1959, 1975, 1990), “Дядя Горгуд” (1959), “Рясул Рза” (1960), “Шябякя устасы Я.Бабайев” (1961), “М.Ф. Ахундов” (1962), “Балаъа Ъами” (1965), “М.П.Вагиф” (1968), “Имадяддин Нясими” (1973), “Пианочу Ф.Бядялбяйли” (1975), “Шаир Я.Кцрчайлы” (1977), “Шопен” (1977), “Ябу Яли ибн Сина” (1978), “Нясиряддин Туси” (1982), “Фцзули” (1984, 1994), “Сяди” (1985), “Шищабяддин Сцщрявярди” (1991), “Мяммяд Аразын портрети” (1994) вя с. “Мярдяканда” (1939), “Ъыдыр дцзц” (1946), “Масаллы эушяляри” (1955), “Кабил мянзяряляри” (1962), “Гарабаьда” (1964), “Сямяргянд мотивляри” (1980), “Ичяришящярдя” (1988) вя с. мянзяряляри, мцхтялиф натцрмортлары ряссамын йарадыъылыьында хцсуси йер тутур. М.Ибращимовун “Эяляъяк эцн” (1951), С.Рящимовун “Шамо” (1954) романларына, “Китаби-Дядя Горгуд” дастанына (1956), Фцзулинин “Лейли вя Мяънун” (1958, 1971, 1977) поемасына, Сядинин “Эцлцстан”ына (1987) иллцстрасийалар чякмиш, Ц.Щаъыбяйлинин “Лейли вя Мяънун” (1965), “Короьлу” (1967) операларына, Нийазинин “Читра” (1972) балетиня тяртибат вермишдир. “Накамларын дяфни” таблосу

    М.Абдуллайев. “Сющбят”. 1987.


    Бакыда 1990 ил ганлы 20 Йанвар щадисяляриня щяср олунмушдур. Ряссам монументал тясвири сянят сащясиндя дя уьурлу фяалиййят эюстярмишдир. “Хямся”- нин (Н. Эянъяви) мотивляри ясасында Бакыда “Низами” метро стансийасынын, Эянъядя Низами Поезийа Театрынын Флоренсийа мозаикасы иля ишлянмиш тяртибатлары дольун сянят нцмуняляридир. А.-ин ясярляри Парис, Лондон, Берлин, Мадрид, Монреал, Прага, Будапешт, Белград, Софийа, Варшава, Гащиря, Брцссел, Токио, Пекин, Бейрут вя с. шящярлярдя нцмайиш етдирилмишдир. 1966–67 иллярдя Берлин вя Лейпсигдя ряссамын фярди сярэиси кечирилмишдир. 1981–82 иллярдя А. Дямяшг вя Дещлидя зонал сярэилярин иштиракчысы олмушдур. Азярб. ССР Али Советинин (5–9-ъу чаьырыш) депутаты, Азярб. ССР Али Совети сядринин мцавини (1967–75) олмушдур. 1965 илдян Азярб. Инъясянят Ин-тунда педагожи фяалиййят эюстярмишдир. Азярб. Респ.-нын “Шющрят” ордени иля тялтиф олунмушдур.
        Ясярляри: Италийа хатиряляри. Б., 1958; Глазами бакинца. Б., 1962; Йазыларым. Б., 1988.
        Яд.: Г а б и б о в Н., Наджафов М. Ис- кусство Советского Азербайджана. М., 1960; Зингер Е.М. Абдуллаев. М., 1967; Габибов Н.Д. Микаил Гусейн оглы Абдуллаев. М., 1969; Щаъыйев П. М.Абдуллайев. Б., 1973.