Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    AZAD (XÜSUİ) İQTİSADİ ZONALAR

    АЗАД   (ХЦСУСИ)   ИГТИСАДИ   ЗОНАЛАР – яъняби вя милли сащибкарлар цчцн хцсуси эцзяштли эюмрцк, иъаря, верэи, валйута, виза вя ямяк режиминин фяалиййят эюстярдийи мящдуд яразиляр. А.(х.) и.з. хариъи тиъарят, цмуми игтисади, сосиал, реэионал вя елми-техники проблемляри щялл етмяк цчцн йарадылыр. А.(х.) и.з.-ын типляри: 1) азад тиъарят зоналары (щямчинин азад эюмрцк зонасы, азад лиман, транзит зонасы, йцклярин ютцрцлмяси, ишлянмяси вя сахланмасына истигамятлянян рцсумсуз анбарлар кими фяалиййят эюстярир). Зонайа дахил олан вя ону тярк едян ямтяяляря эюмрцк рцсуму вя ихраъ-идхал нязарятинин ляьви, йахуд йумшалдылмасына ясасасланыр. Адятян юлкянин галан яразиляриндян тяърид едилир; ямтяялярин бурахылышы эюмрцк мянтягяляри васитясиля щяйата кечирилир; 2) азад сянайе зоналары (бязян ихраъ истещсалы зоналары, хариъдян рцсумсуз эятирилян хаммалын емал зоналары кими – ихраъ мящсуллары истещсалына цстцнлцк верян зоналар кими чыхыш едир). Щям эцзяштли тиъарят вя эюмрцк режиминя, щям дя эцзяштли малиййяляшмя вя верэи режиминя ясасланыр; 3) эцзяшт режимли банк вя сыьорта зоналары; 4) техноложи зоналар (техноложи парклар, техники полисляр); онлар мцхтялиф эцзяштляр ясасында мцасир технолоэийалары щям милли, щям дя хариъи мцяссися вя тяшкилатларын кюмяйи иля ишляйиб-щазырлайыр вя тятбигини щяйата кечирир; 5)  комплекс зоналар  (азад, “ачыг”  ш.-ляр, хцсуси р-нлар вя с.), онлар юз гаршыларына эениш  вязифяляр  гойур  вя  мцхтялиф  тип зоналарын елементляриндян истифадя едир.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    AZAD (XÜSUİ) İQTİSADİ ZONALAR

    АЗАД   (ХЦСУСИ)   ИГТИСАДИ   ЗОНАЛАР – яъняби вя милли сащибкарлар цчцн хцсуси эцзяштли эюмрцк, иъаря, верэи, валйута, виза вя ямяк режиминин фяалиййят эюстярдийи мящдуд яразиляр. А.(х.) и.з. хариъи тиъарят, цмуми игтисади, сосиал, реэионал вя елми-техники проблемляри щялл етмяк цчцн йарадылыр. А.(х.) и.з.-ын типляри: 1) азад тиъарят зоналары (щямчинин азад эюмрцк зонасы, азад лиман, транзит зонасы, йцклярин ютцрцлмяси, ишлянмяси вя сахланмасына истигамятлянян рцсумсуз анбарлар кими фяалиййят эюстярир). Зонайа дахил олан вя ону тярк едян ямтяяляря эюмрцк рцсуму вя ихраъ-идхал нязарятинин ляьви, йахуд йумшалдылмасына ясасасланыр. Адятян юлкянин галан яразиляриндян тяърид едилир; ямтяялярин бурахылышы эюмрцк мянтягяляри васитясиля щяйата кечирилир; 2) азад сянайе зоналары (бязян ихраъ истещсалы зоналары, хариъдян рцсумсуз эятирилян хаммалын емал зоналары кими – ихраъ мящсуллары истещсалына цстцнлцк верян зоналар кими чыхыш едир). Щям эцзяштли тиъарят вя эюмрцк режиминя, щям дя эцзяштли малиййяляшмя вя верэи режиминя ясасланыр; 3) эцзяшт режимли банк вя сыьорта зоналары; 4) техноложи зоналар (техноложи парклар, техники полисляр); онлар мцхтялиф эцзяштляр ясасында мцасир технолоэийалары щям милли, щям дя хариъи мцяссися вя тяшкилатларын кюмяйи иля ишляйиб-щазырлайыр вя тятбигини щяйата кечирир; 5)  комплекс зоналар  (азад, “ачыг”  ш.-ляр, хцсуси р-нлар вя с.), онлар юз гаршыларына эениш  вязифяляр  гойур  вя  мцхтялиф  тип зоналарын елементляриндян истифадя едир.

    AZAD (XÜSUİ) İQTİSADİ ZONALAR

    АЗАД   (ХЦСУСИ)   ИГТИСАДИ   ЗОНАЛАР – яъняби вя милли сащибкарлар цчцн хцсуси эцзяштли эюмрцк, иъаря, верэи, валйута, виза вя ямяк режиминин фяалиййят эюстярдийи мящдуд яразиляр. А.(х.) и.з. хариъи тиъарят, цмуми игтисади, сосиал, реэионал вя елми-техники проблемляри щялл етмяк цчцн йарадылыр. А.(х.) и.з.-ын типляри: 1) азад тиъарят зоналары (щямчинин азад эюмрцк зонасы, азад лиман, транзит зонасы, йцклярин ютцрцлмяси, ишлянмяси вя сахланмасына истигамятлянян рцсумсуз анбарлар кими фяалиййят эюстярир). Зонайа дахил олан вя ону тярк едян ямтяяляря эюмрцк рцсуму вя ихраъ-идхал нязарятинин ляьви, йахуд йумшалдылмасына ясасасланыр. Адятян юлкянин галан яразиляриндян тяърид едилир; ямтяялярин бурахылышы эюмрцк мянтягяляри васитясиля щяйата кечирилир; 2) азад сянайе зоналары (бязян ихраъ истещсалы зоналары, хариъдян рцсумсуз эятирилян хаммалын емал зоналары кими – ихраъ мящсуллары истещсалына цстцнлцк верян зоналар кими чыхыш едир). Щям эцзяштли тиъарят вя эюмрцк режиминя, щям дя эцзяштли малиййяляшмя вя верэи режиминя ясасланыр; 3) эцзяшт режимли банк вя сыьорта зоналары; 4) техноложи зоналар (техноложи парклар, техники полисляр); онлар мцхтялиф эцзяштляр ясасында мцасир технолоэийалары щям милли, щям дя хариъи мцяссися вя тяшкилатларын кюмяйи иля ишляйиб-щазырлайыр вя тятбигини щяйата кечирир; 5)  комплекс зоналар  (азад, “ачыг”  ш.-ляр, хцсуси р-нлар вя с.), онлар юз гаршыларына эениш  вязифяляр  гойур  вя  мцхтялиф  тип зоналарын елементляриндян истифадя едир.