Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
III CİLD (BABİNGER - BAXŞƏLİYEV)
    BELKANTO


    БЕЛКÁНТО (итал. bel canto, hярфи мянада чох эюзял охума) – соло вокал ифачылыьы цслубу. Парлаг сяс хцсусиййятляриня, мцкяммял ифачылыг техникасына, илк нювбядя кантиленайа маликолма ясас шяртдир. Б.-нун 17 ясрин яввялляриндя Италийада йаранмасы операнын тяшяккцлц иля баьлы иди. Илк операларда (К. Монтеверди, Ф. Кавалли, А. Чести) Б. ифадяли кантиленайа ясасланырды, драматик еффектя наил олмаг цчцн кичик колоратур эязишмяляр дахил едилирди. 17 ясрин сону – 19 ясрин 1-ъи рцбцндя опера-сериада йцксяк инкишаф мярщялясиня чатмыш колоратуранын цстцн олдуьу парлаг виртуоз цслуб – “ъошгун” Б. щаким иди. Бу дюврцн бир чох опера бястякары (мяс., А. Скарлатти, Л. Винчи, Ъ. Перголези, Н. Порпора) вокал цзря педагог иди. Гадын вя киши мцьянниляри ушаг йашларындан йетишдирирдиляр. Ян танынмыш вокал мяктябляри Болонйада (1700 илдян), Неаполда, Ромада, Флоренсийада, Венесийада, Миланда йерляширди. Бу дюврдя Б.-нун инкишафы, ясасян, хядим мцьяннилярин сяняти иля ялагядардыр. Б. Авропанын бцтцн вокал мяктябляриня тясир эюстярмиш, 19–21 ясрлярин дцнйашющрятли опера мцьянниляринин сянятинин ясасыны тяшкил етмишдир. М. Каллас, А.В. Нежданова, Ъ. Сазерленд, Б. Нилсон, Р. Тебалди, М. Френи, Е. Карузо, Ф.И. Шалйапин, Л.В. Собинов, Т. Гобби, М. Дел Монако, Б. Христов, Н. Эауров, П. Доминго, Х. Каррерас, Д. Хворостовски, А. Нетребко вя б. мяшщур Б. усталарыдыр.

    Бцлбцл, Р. Бещбудов, М. Магомайев, Ф. Ящмядова, Л. Иманов, Ф. вя Х. Гасымовалар, Г. Кяримова, А. Зейналов, Э. Исмайылова, Ш. Гулийев, Я. Ясэяров, С. Ъяфяров, Я. Абдуллайев вя б. Азярб.-ын Б. ифачыларыдыр.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BABİNGER – BAXŞƏLİYEV
    BELKANTO


    БЕЛКÁНТО (итал. bel canto, hярфи мянада чох эюзял охума) – соло вокал ифачылыьы цслубу. Парлаг сяс хцсусиййятляриня, мцкяммял ифачылыг техникасына, илк нювбядя кантиленайа маликолма ясас шяртдир. Б.-нун 17 ясрин яввялляриндя Италийада йаранмасы операнын тяшяккцлц иля баьлы иди. Илк операларда (К. Монтеверди, Ф. Кавалли, А. Чести) Б. ифадяли кантиленайа ясасланырды, драматик еффектя наил олмаг цчцн кичик колоратур эязишмяляр дахил едилирди. 17 ясрин сону – 19 ясрин 1-ъи рцбцндя опера-сериада йцксяк инкишаф мярщялясиня чатмыш колоратуранын цстцн олдуьу парлаг виртуоз цслуб – “ъошгун” Б. щаким иди. Бу дюврцн бир чох опера бястякары (мяс., А. Скарлатти, Л. Винчи, Ъ. Перголези, Н. Порпора) вокал цзря педагог иди. Гадын вя киши мцьянниляри ушаг йашларындан йетишдирирдиляр. Ян танынмыш вокал мяктябляри Болонйада (1700 илдян), Неаполда, Ромада, Флоренсийада, Венесийада, Миланда йерляширди. Бу дюврдя Б.-нун инкишафы, ясасян, хядим мцьяннилярин сяняти иля ялагядардыр. Б. Авропанын бцтцн вокал мяктябляриня тясир эюстярмиш, 19–21 ясрлярин дцнйашющрятли опера мцьянниляринин сянятинин ясасыны тяшкил етмишдир. М. Каллас, А.В. Нежданова, Ъ. Сазерленд, Б. Нилсон, Р. Тебалди, М. Френи, Е. Карузо, Ф.И. Шалйапин, Л.В. Собинов, Т. Гобби, М. Дел Монако, Б. Христов, Н. Эауров, П. Доминго, Х. Каррерас, Д. Хворостовски, А. Нетребко вя б. мяшщур Б. усталарыдыр.

    Бцлбцл, Р. Бещбудов, М. Магомайев, Ф. Ящмядова, Л. Иманов, Ф. вя Х. Гасымовалар, Г. Кяримова, А. Зейналов, Э. Исмайылова, Ш. Гулийев, Я. Ясэяров, С. Ъяфяров, Я. Абдуллайев вя б. Азярб.-ын Б. ифачыларыдыр.

    BELKANTO


    БЕЛКÁНТО (итал. bel canto, hярфи мянада чох эюзял охума) – соло вокал ифачылыьы цслубу. Парлаг сяс хцсусиййятляриня, мцкяммял ифачылыг техникасына, илк нювбядя кантиленайа маликолма ясас шяртдир. Б.-нун 17 ясрин яввялляриндя Италийада йаранмасы операнын тяшяккцлц иля баьлы иди. Илк операларда (К. Монтеверди, Ф. Кавалли, А. Чести) Б. ифадяли кантиленайа ясасланырды, драматик еффектя наил олмаг цчцн кичик колоратур эязишмяляр дахил едилирди. 17 ясрин сону – 19 ясрин 1-ъи рцбцндя опера-сериада йцксяк инкишаф мярщялясиня чатмыш колоратуранын цстцн олдуьу парлаг виртуоз цслуб – “ъошгун” Б. щаким иди. Бу дюврцн бир чох опера бястякары (мяс., А. Скарлатти, Л. Винчи, Ъ. Перголези, Н. Порпора) вокал цзря педагог иди. Гадын вя киши мцьянниляри ушаг йашларындан йетишдирирдиляр. Ян танынмыш вокал мяктябляри Болонйада (1700 илдян), Неаполда, Ромада, Флоренсийада, Венесийада, Миланда йерляширди. Бу дюврдя Б.-нун инкишафы, ясасян, хядим мцьяннилярин сяняти иля ялагядардыр. Б. Авропанын бцтцн вокал мяктябляриня тясир эюстярмиш, 19–21 ясрлярин дцнйашющрятли опера мцьянниляринин сянятинин ясасыны тяшкил етмишдир. М. Каллас, А.В. Нежданова, Ъ. Сазерленд, Б. Нилсон, Р. Тебалди, М. Френи, Е. Карузо, Ф.И. Шалйапин, Л.В. Собинов, Т. Гобби, М. Дел Монако, Б. Христов, Н. Эауров, П. Доминго, Х. Каррерас, Д. Хворостовски, А. Нетребко вя б. мяшщур Б. усталарыдыр.

    Бцлбцл, Р. Бещбудов, М. Магомайев, Ф. Ящмядова, Л. Иманов, Ф. вя Х. Гасымовалар, Г. Кяримова, А. Зейналов, Э. Исмайылова, Ш. Гулийев, Я. Ясэяров, С. Ъяфяров, Я. Абдуллайев вя б. Азярб.-ын Б. ифачыларыдыр.