Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    AZƏR (Məşədi Azər Hacı Məcid )

    АЗЯР (Мяшяди Азяр Щаъы Мяъид оьлу И м а м я л и й е в и н ядяби ады; 2.4.1870, Бакы, Бузовна к.– 8.8.1951, щямин  к.дя) – Азярб. шаири. Илк тящсилини моллаханада алмыш, фарс вя яряб диллярини, классик Азярб. вя Шярг ядябиййатыны мцкяммял юйрянмишдир. “Мяъмяцшшцяра”йа рящбярлик етмиш. Я. Ващидин устады олмушдур. Ясасян,  яруз   вязниндя йазмышдыр. Йарадыъылыьында мящяббят лирикасы ясас йер тутур. Сосиал мязмунлу вя сатирик шеирляри дя вар. Ясярлярини тцрк, фарс вя юзбяк дилляриндя Азяр, Рцфят, Хосрови, Азяр Яййар, Азяр Бузовналы имзалары иля чап етдирмишдир. 20 ясрин яввялляриндя дюври мятбуатда шеир вя фелйетонлары дяръ олунмушдур. “Оьузнамя”, “Чинэизнамя”, “Бакы ханы Дярйа ханын Бикя ханым иля олан ящвалаты”, “Щямвятянляримя” поемаларынын мцяллифидир. “Исламын зцщур етдийи мцщитдя сявиййейи-иътимаиййя вя фикриййя” адлы тарихи-фялсяфи арашдырмасы вя тцркъяфарсъа-ярябъя изащлы лцьяти вар. Фирдювсинин “Шащнамя” поемасындан бир щиссяни (“Рцстям вя Сющраб дастаны”), Низаминин, Хаганинин бязи ясярлярини фарс дилиндян Азярб. дилиня тяръцмя етмиш, “Кялиля вя Димня”ни нязмя чякмишдир. Йарадыъылыьы тядгиг едилмямишдир. 30 мин мисрадан ибарят ядяби ирси (Азярб. вя фарс дилляриндя) Азярб. МЕА Ядябиййат Интунун архивиндя сахланылыр.

    Ясяри:  Сечилмиш ясярляри. Б., 1996.                                                                   

    Яд.: Ящмядов Т. ХХ яср Азярбайъан йазычылары. Б., 2004.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    AZƏR (Məşədi Azər Hacı Məcid )

    АЗЯР (Мяшяди Азяр Щаъы Мяъид оьлу И м а м я л и й е в и н ядяби ады; 2.4.1870, Бакы, Бузовна к.– 8.8.1951, щямин  к.дя) – Азярб. шаири. Илк тящсилини моллаханада алмыш, фарс вя яряб диллярини, классик Азярб. вя Шярг ядябиййатыны мцкяммял юйрянмишдир. “Мяъмяцшшцяра”йа рящбярлик етмиш. Я. Ващидин устады олмушдур. Ясасян,  яруз   вязниндя йазмышдыр. Йарадыъылыьында мящяббят лирикасы ясас йер тутур. Сосиал мязмунлу вя сатирик шеирляри дя вар. Ясярлярини тцрк, фарс вя юзбяк дилляриндя Азяр, Рцфят, Хосрови, Азяр Яййар, Азяр Бузовналы имзалары иля чап етдирмишдир. 20 ясрин яввялляриндя дюври мятбуатда шеир вя фелйетонлары дяръ олунмушдур. “Оьузнамя”, “Чинэизнамя”, “Бакы ханы Дярйа ханын Бикя ханым иля олан ящвалаты”, “Щямвятянляримя” поемаларынын мцяллифидир. “Исламын зцщур етдийи мцщитдя сявиййейи-иътимаиййя вя фикриййя” адлы тарихи-фялсяфи арашдырмасы вя тцркъяфарсъа-ярябъя изащлы лцьяти вар. Фирдювсинин “Шащнамя” поемасындан бир щиссяни (“Рцстям вя Сющраб дастаны”), Низаминин, Хаганинин бязи ясярлярини фарс дилиндян Азярб. дилиня тяръцмя етмиш, “Кялиля вя Димня”ни нязмя чякмишдир. Йарадыъылыьы тядгиг едилмямишдир. 30 мин мисрадан ибарят ядяби ирси (Азярб. вя фарс дилляриндя) Азярб. МЕА Ядябиййат Интунун архивиндя сахланылыр.

    Ясяри:  Сечилмиш ясярляри. Б., 1996.                                                                   

    Яд.: Ящмядов Т. ХХ яср Азярбайъан йазычылары. Б., 2004.

    AZƏR (Məşədi Azər Hacı Məcid )

    АЗЯР (Мяшяди Азяр Щаъы Мяъид оьлу И м а м я л и й е в и н ядяби ады; 2.4.1870, Бакы, Бузовна к.– 8.8.1951, щямин  к.дя) – Азярб. шаири. Илк тящсилини моллаханада алмыш, фарс вя яряб диллярини, классик Азярб. вя Шярг ядябиййатыны мцкяммял юйрянмишдир. “Мяъмяцшшцяра”йа рящбярлик етмиш. Я. Ващидин устады олмушдур. Ясасян,  яруз   вязниндя йазмышдыр. Йарадыъылыьында мящяббят лирикасы ясас йер тутур. Сосиал мязмунлу вя сатирик шеирляри дя вар. Ясярлярини тцрк, фарс вя юзбяк дилляриндя Азяр, Рцфят, Хосрови, Азяр Яййар, Азяр Бузовналы имзалары иля чап етдирмишдир. 20 ясрин яввялляриндя дюври мятбуатда шеир вя фелйетонлары дяръ олунмушдур. “Оьузнамя”, “Чинэизнамя”, “Бакы ханы Дярйа ханын Бикя ханым иля олан ящвалаты”, “Щямвятянляримя” поемаларынын мцяллифидир. “Исламын зцщур етдийи мцщитдя сявиййейи-иътимаиййя вя фикриййя” адлы тарихи-фялсяфи арашдырмасы вя тцркъяфарсъа-ярябъя изащлы лцьяти вар. Фирдювсинин “Шащнамя” поемасындан бир щиссяни (“Рцстям вя Сющраб дастаны”), Низаминин, Хаганинин бязи ясярлярини фарс дилиндян Азярб. дилиня тяръцмя етмиш, “Кялиля вя Димня”ни нязмя чякмишдир. Йарадыъылыьы тядгиг едилмямишдир. 30 мин мисрадан ибарят ядяби ирси (Азярб. вя фарс дилляриндя) Азярб. МЕА Ядябиййат Интунун архивиндя сахланылыр.

    Ясяри:  Сечилмиш ясярляри. Б., 1996.                                                                   

    Яд.: Ящмядов Т. ХХ яср Азярбайъан йазычылары. Б., 2004.