Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    AZƏRBAYCAN DÖVLƏT GƏNC TAMAŞAÇILAR TEATRI

    АЗЯРБАЙЪАН ДЮВЛЯТ ЭЯНЪ ТАМАШАЧЫЛАР  ТЕАТРЫ – 1928 илдя Бакы Ушаг Театры ады иля йарадылмышдыр. Рус (1928; 2010 илдя фяалиййяти дайандырылмышдыр) вя Азярб. (1929) бюлмяляри вар. 1936 илдян А.Д.Э.Т.Т. адландырылмышдыр (1936–90 иллярдя М.Горкинин адыны дашымышдыр). Театрын юзяйини Бакы дянизчиляр клубу няздиндяки драм дярняйи тяшкил етмишдир. А. Гурбанов (щямчинин реж.), М. Щашымов, Й. Дадашов, М. Дадашов, Ъ. Исэяндярова, А.В. Сазонова, К. Щясянов, З. Аббасова, М. Абдуллайева, С. Балайев, А. Язимзадя, З. Ялийева, Г. Корнелли (щямчинин рус бюлмясинин реж.) театрын илк актйорларындандыр. Яввялляр театрын сящнясиндя, ясасян, тяръцмя ясярляри ойнанылырды (“Вур-гур”, Г. Корнелли вя Р. Бегак; “Аь вади”, А. Йан вя с.). 1932 илдян театрын репертуарына Азярб. мцяллифляринин ясярляри дахил едилди (“Сцрят”, Я. Атайев; “Гаралар юлкясиндя”, З. Немятов; “Хасай”, А. Шаиг). 30-ъу иллярдя театр репертуарыны зянэинляшдиряряк мцхтялиф мювзулу пйеслярин тамашасыны щазырламышдыр: “Зорян тябиб” (Ж.Б. Молйер), “Гыьылъымдан” (Ш. Дадиани), “Ъяббяхана” (Г. Мусайев), “Елоьлу” (А. Шаиг), “Партизан Мяммяд” (А.  Исэяндяров  вя С. Рящман), “Бабяк” (Я. Йусифов), “Сейран” (Я. Атайев вя Я. Ящмядов), “Мцфяттиш” (Н.В. Гогол), рус бюлмясиндя “Эимназистляр” (К. Тренйов), “Гырмызыпапаг” (Й. Швартс), “Мешшанлар” (М.   Горки),    “Мякр    вя    мящяббят” (Ф. Шиллер), “Скапенин кялякляри” (Ж.Б. Молйер), “Тянща йелкян аьарыр” (В. Катайев) вя с.

    Азярбайъан Дювлят Эянъ Тамашачылар Театры.

    1941–45 илляр мцщарибяси дюврцндя театрда “Сейран”, “Елоьлу” кими гящряманлыг тамашалары иля йанашы, “Чятин дяря”, “Гайьы”  (С.С. Ахундов), “Тярлан” (Ъ. Мяммядов вя М. Мирийев), “Вятян”, “Ана” (А. Шаиг), “Айдын” (Ъ. Ъаббарлы), “Щаъы Гянбяр” (Н. Вязиров), “Мяликмяммяд” (Я. Аббасов), рус бюлмясиндя “Севимли гыз” (С. Данилин вя Е. Раймонд), “Партизан Костйа” (К. Филиппов), “Сянин евин” (В.А. Лйубимова), “Тяпя цзяриндя ев” (В. Каверин) кими ясярляр ойнанылмышдыр.

    Мцщарибядян сонракы иллярдя театрын коллективи Азярб. драматургларынын ясярлярини –“Йашар” (Ъ. Ъаббарлы), “Фитня”, “Гараъа гыз” (А. Шаиг; Низаминин “Йедди эюзял” поемасы вя С.С. Ахундовун ейниадлы ясяри цзря), “Сон мяктуб” (Р. Исмайылов), “Ялвида, Щиндистан” (Г. Рясулов), “Айрылан йоллар” (Ъ. Мяънунбяйов), щямчинин Гярби Авропа классикляринин комедийаларыны (“Ики аьанын бир нюкяри”, К. Голдони; “Ики вероналы”, У. Шекспир), рус бюлмяси “Юз адамымыздыр, дцзялишярик” (А.Н. Островски), “Мешя эюлц ятрафында” (С. Солодар), “Шян йуху”, “Сомбреро” (С. Михалков), “Полад неъя бяркиди” (Н. Островскинин ясяри цзря), “Камал аттестаты” (Л.И. Эераскина) вя с. ясярляри тамашайа щазырламышдыр.

    1960–70-ъи иллярдя театр бир сыра мараглы ясярляри тамашайа гоймушдур. Бир чох тамашалар композисийа биткинлийи, идейалылыьы, мараглы реж. иши вя актйор ойуну иля фярглянмишдир: “Комсомол поемасы” (И. Ъошьун; С. Вурьунун ейниадлы поемасы цзря), “Дан улдузу” (Ъ. Мяммядов), “Довшанын ад эцнц” (Х. Ялибяйли), “Рцбаиляр аляминдя” (М. Тящмасиб), “Овод” (Е. Войничин ейниадлы ясяри цзря), “Кечян илин сон эеъяси” (Анар), “Мяним няьмякар бибим” (Я. Яйлисли), “Сющраб вя Рцстям” (И. Ъошьун; Фирдювсинин “Шащнамя” ясяри цзря), “Айъан” (Х. Ялибяйли), “Сынаг  пилляляри”  (Р. Щейдяр), “Щаъы Гянбяр” (Н. Вязиров), рус бюлмясиндя “Ингилаб наминя” (М. Шатров), “Ромео вя Ъцлйетта” (У. Шекспир), “Балаъа вя дамда йашайан Карлсон” (А. Линдгрен), “Цч мцшкетйор” (А. Дцманын ясяри цзря), “Сярбяст мювзуда инша”  (А. Чхеидзе), “Бумбараш” (Е. Митко вя Б. Михайлов), “Пин вя Гвин” (К.Мешков), “Крал I Матиуш” (Й. Корчак), “Надан ювлад” (Д.И. Фонвизин) вя с.

    80-ъи иллярдя “Эял гощум олаг” (И. Мяликзадя), “Пилляляр” (Я. Кярим), “Данабаш кяндинин мяктяби” (Ъ. Мяммядгулузадя), “Фудзи даьында гонаглыг” (Ч. Айтматов), “Сабащ чохдан башланыб” (Р. Ялизадя), “Гоншу гоншу олса...” (Р. Яфяндийев), “Яризя” (Я. Ямирли), рус бюлмясиндя “Бащалы оьлан”, “Ловьа довшан” (С. Михалков), “Юз кефиня эязян пишик” (Р. Киплинг), “Мцсйю Жордан вя дярвиш Мястяли шащ” (М.Ф. Ахундзадя), “Йелкян цзяриндя кцляк няьмяляри” (К. Готси) вя с., 90-ъы иллярдя “Йазыьам, севмя мяни” (Я. Яйлисли), “Шящидляр” (Б. Ващабзадя), “Гарышга шыллаг атды...” (Г. Илкин), “Мяшугяляр”, “Мящяббят, шейтан вя ламбада” (М. Щагвердийев), “Тохмаг Ящмяд” (Р. Ичяришящярли), “Унутмаьа кимся йох” (К. Абдуллайев), рус бюлмясиндя “Блез” (К. Манйе), “Бир дяфя Бразилийада” (М.К. Машаду), “Аьъагыз вя йедди ъыртдан” (Л. Устинов, О. Табаков) вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур. Театрда реж.-лар А.С. Варшавски, А. Казымов, З. Немятов, У. Ряфили, Щ. Султанов, А. Туганов, М. Щашымов вя К. Щясянов, А. Неймятовун, ряссамлардан И. Ахундов, Ф. Гусак, Щ. Мустафайев, Н.С. Овчинников, Н. Фятуллайев, А. Сейидов, актйорлардан Я. Аьайев, Й. Вялийев, А. Гурбанов, Т. Гасымов, М. Дадашов, Р. Мяликова, А.И. Добронетски, А.Т. Лежнйов, М.М. Лезэишвили, А.П. Лузина, Мяхфуря ханым, С. Мяъидова, Щ. Садыгов, Э.Г. Сыганков, О. Щаъыбяйов, К. Артйомова, Х. Щаъыйева вя б. фяалиййят эюстярмишляр.

    1990–2008 иллярдя театрда С. Ялясэяров, Ф. Шярифова, Э. Гурбанова, С. Гурбанова, Й. Гарайев, А. Салманлы, Р. Ялийев, Я.  Мяммядов,  Т.Й.   Харитонова, Р. Щцсейнов, А. Мирзяйев, М. Щямидов, Н. Аллащвердийева, М. Пашайев, Е. Гурбанов, А. Мустафайева, Л. Ялийева, Н. Новрузова, Ш. Ялийева, Е. Асланова, Н. Щясянова, Л. Поветкина вя б. чыхыш етмишляр. 2009 илдя Дювлят Эянъляр Театры вя Бакы Камера Театры Азярбайъан Дювлят Эянъ Тамашачылар Театры иля бирляшдирилмишдир.

    Театрда “Мящяббят бир бяладыр” (Я. Ямирли), “Эюзцм сяни ахтарыр” (Щ. Аббас), “Мащмуд вя Мярйям” (Елчин), “Ана лайласы” (И. Ъошьун), “Мяним аь эюйярчиним” (Т. Вялийева), “Довшанын ад эцнц” (Х. Ялибяйли), “Яляддинин сещрли чыраьы” (яряб халг наьылы ясасында), “Аь дявя” (Елчин), “Ики тонгал” (А. Щясяноьлу), рус бюлмясиндя “Гадын олмаг истямирям” (Я. Ямирли), “Эцлцшмяйин, ъянаблар” (Е. Шетинкина), “Чякмяли пишик” (Ш. Перро) вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур.

    Azяrbaycan Dюvlяt Gяnc Tamaшaчыlar Teatrы.
    Tamaшалардан сящняляр: 1 – "Овод" (Е. Войнич);
    2 – "Щаъы Гянбяр" (Н. Вя зи ров); 3 – "Тамащкар"
    (С. С. Ахундов); 4 – "Хейир вя шяр" (Н. Эян ъяви);
    5 –"Дялядуз" (Н. Вязиров); 6 – "Ана газ"
    (Р. Рза).

    2009–10 иллярдя “Дялядуз” (Н. Вязиров), “Айдын” (Ъ. Ъаббарлы), “Шейх Сянан” (Щ. Ъавид), “Щекайяти хырс гулдурба сан” (М.Ф. Ахундзадя), “Ахырынъы гатар вя йахуд итляр” (И. Фящми, О. Казыми), “Ифритин кяляйи” (Й. Швартс), “Викторийа” (К. Щамсун), “Езоп” (Г. Фигерейдо), “Йатмыш эюзял” (Ш. Перро) вя с. ясярляр тамашайа щазырланмышдыр. Театрда В. Ясядов, Р. Ялийев, Л. Кяримов  (2008  иля  гядяр) вя б. режиссорлар фяалиййят эюстярир (2010).

    Яд.: К я р и м о в И. Эянълик вя эюзяллик театры. Б., 1978; Салманов  А . Эянъляр театры вя мяняви тярбийя. Б., 1984 ; Алиева А. Наш ТЮЗ, Б., 1979.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    AZƏRBAYCAN DÖVLƏT GƏNC TAMAŞAÇILAR TEATRI

    АЗЯРБАЙЪАН ДЮВЛЯТ ЭЯНЪ ТАМАШАЧЫЛАР  ТЕАТРЫ – 1928 илдя Бакы Ушаг Театры ады иля йарадылмышдыр. Рус (1928; 2010 илдя фяалиййяти дайандырылмышдыр) вя Азярб. (1929) бюлмяляри вар. 1936 илдян А.Д.Э.Т.Т. адландырылмышдыр (1936–90 иллярдя М.Горкинин адыны дашымышдыр). Театрын юзяйини Бакы дянизчиляр клубу няздиндяки драм дярняйи тяшкил етмишдир. А. Гурбанов (щямчинин реж.), М. Щашымов, Й. Дадашов, М. Дадашов, Ъ. Исэяндярова, А.В. Сазонова, К. Щясянов, З. Аббасова, М. Абдуллайева, С. Балайев, А. Язимзадя, З. Ялийева, Г. Корнелли (щямчинин рус бюлмясинин реж.) театрын илк актйорларындандыр. Яввялляр театрын сящнясиндя, ясасян, тяръцмя ясярляри ойнанылырды (“Вур-гур”, Г. Корнелли вя Р. Бегак; “Аь вади”, А. Йан вя с.). 1932 илдян театрын репертуарына Азярб. мцяллифляринин ясярляри дахил едилди (“Сцрят”, Я. Атайев; “Гаралар юлкясиндя”, З. Немятов; “Хасай”, А. Шаиг). 30-ъу иллярдя театр репертуарыны зянэинляшдиряряк мцхтялиф мювзулу пйеслярин тамашасыны щазырламышдыр: “Зорян тябиб” (Ж.Б. Молйер), “Гыьылъымдан” (Ш. Дадиани), “Ъяббяхана” (Г. Мусайев), “Елоьлу” (А. Шаиг), “Партизан Мяммяд” (А.  Исэяндяров  вя С. Рящман), “Бабяк” (Я. Йусифов), “Сейран” (Я. Атайев вя Я. Ящмядов), “Мцфяттиш” (Н.В. Гогол), рус бюлмясиндя “Эимназистляр” (К. Тренйов), “Гырмызыпапаг” (Й. Швартс), “Мешшанлар” (М.   Горки),    “Мякр    вя    мящяббят” (Ф. Шиллер), “Скапенин кялякляри” (Ж.Б. Молйер), “Тянща йелкян аьарыр” (В. Катайев) вя с.

    Азярбайъан Дювлят Эянъ Тамашачылар Театры.

    1941–45 илляр мцщарибяси дюврцндя театрда “Сейран”, “Елоьлу” кими гящряманлыг тамашалары иля йанашы, “Чятин дяря”, “Гайьы”  (С.С. Ахундов), “Тярлан” (Ъ. Мяммядов вя М. Мирийев), “Вятян”, “Ана” (А. Шаиг), “Айдын” (Ъ. Ъаббарлы), “Щаъы Гянбяр” (Н. Вязиров), “Мяликмяммяд” (Я. Аббасов), рус бюлмясиндя “Севимли гыз” (С. Данилин вя Е. Раймонд), “Партизан Костйа” (К. Филиппов), “Сянин евин” (В.А. Лйубимова), “Тяпя цзяриндя ев” (В. Каверин) кими ясярляр ойнанылмышдыр.

    Мцщарибядян сонракы иллярдя театрын коллективи Азярб. драматургларынын ясярлярини –“Йашар” (Ъ. Ъаббарлы), “Фитня”, “Гараъа гыз” (А. Шаиг; Низаминин “Йедди эюзял” поемасы вя С.С. Ахундовун ейниадлы ясяри цзря), “Сон мяктуб” (Р. Исмайылов), “Ялвида, Щиндистан” (Г. Рясулов), “Айрылан йоллар” (Ъ. Мяънунбяйов), щямчинин Гярби Авропа классикляринин комедийаларыны (“Ики аьанын бир нюкяри”, К. Голдони; “Ики вероналы”, У. Шекспир), рус бюлмяси “Юз адамымыздыр, дцзялишярик” (А.Н. Островски), “Мешя эюлц ятрафында” (С. Солодар), “Шян йуху”, “Сомбреро” (С. Михалков), “Полад неъя бяркиди” (Н. Островскинин ясяри цзря), “Камал аттестаты” (Л.И. Эераскина) вя с. ясярляри тамашайа щазырламышдыр.

    1960–70-ъи иллярдя театр бир сыра мараглы ясярляри тамашайа гоймушдур. Бир чох тамашалар композисийа биткинлийи, идейалылыьы, мараглы реж. иши вя актйор ойуну иля фярглянмишдир: “Комсомол поемасы” (И. Ъошьун; С. Вурьунун ейниадлы поемасы цзря), “Дан улдузу” (Ъ. Мяммядов), “Довшанын ад эцнц” (Х. Ялибяйли), “Рцбаиляр аляминдя” (М. Тящмасиб), “Овод” (Е. Войничин ейниадлы ясяри цзря), “Кечян илин сон эеъяси” (Анар), “Мяним няьмякар бибим” (Я. Яйлисли), “Сющраб вя Рцстям” (И. Ъошьун; Фирдювсинин “Шащнамя” ясяри цзря), “Айъан” (Х. Ялибяйли), “Сынаг  пилляляри”  (Р. Щейдяр), “Щаъы Гянбяр” (Н. Вязиров), рус бюлмясиндя “Ингилаб наминя” (М. Шатров), “Ромео вя Ъцлйетта” (У. Шекспир), “Балаъа вя дамда йашайан Карлсон” (А. Линдгрен), “Цч мцшкетйор” (А. Дцманын ясяри цзря), “Сярбяст мювзуда инша”  (А. Чхеидзе), “Бумбараш” (Е. Митко вя Б. Михайлов), “Пин вя Гвин” (К.Мешков), “Крал I Матиуш” (Й. Корчак), “Надан ювлад” (Д.И. Фонвизин) вя с.

    80-ъи иллярдя “Эял гощум олаг” (И. Мяликзадя), “Пилляляр” (Я. Кярим), “Данабаш кяндинин мяктяби” (Ъ. Мяммядгулузадя), “Фудзи даьында гонаглыг” (Ч. Айтматов), “Сабащ чохдан башланыб” (Р. Ялизадя), “Гоншу гоншу олса...” (Р. Яфяндийев), “Яризя” (Я. Ямирли), рус бюлмясиндя “Бащалы оьлан”, “Ловьа довшан” (С. Михалков), “Юз кефиня эязян пишик” (Р. Киплинг), “Мцсйю Жордан вя дярвиш Мястяли шащ” (М.Ф. Ахундзадя), “Йелкян цзяриндя кцляк няьмяляри” (К. Готси) вя с., 90-ъы иллярдя “Йазыьам, севмя мяни” (Я. Яйлисли), “Шящидляр” (Б. Ващабзадя), “Гарышга шыллаг атды...” (Г. Илкин), “Мяшугяляр”, “Мящяббят, шейтан вя ламбада” (М. Щагвердийев), “Тохмаг Ящмяд” (Р. Ичяришящярли), “Унутмаьа кимся йох” (К. Абдуллайев), рус бюлмясиндя “Блез” (К. Манйе), “Бир дяфя Бразилийада” (М.К. Машаду), “Аьъагыз вя йедди ъыртдан” (Л. Устинов, О. Табаков) вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур. Театрда реж.-лар А.С. Варшавски, А. Казымов, З. Немятов, У. Ряфили, Щ. Султанов, А. Туганов, М. Щашымов вя К. Щясянов, А. Неймятовун, ряссамлардан И. Ахундов, Ф. Гусак, Щ. Мустафайев, Н.С. Овчинников, Н. Фятуллайев, А. Сейидов, актйорлардан Я. Аьайев, Й. Вялийев, А. Гурбанов, Т. Гасымов, М. Дадашов, Р. Мяликова, А.И. Добронетски, А.Т. Лежнйов, М.М. Лезэишвили, А.П. Лузина, Мяхфуря ханым, С. Мяъидова, Щ. Садыгов, Э.Г. Сыганков, О. Щаъыбяйов, К. Артйомова, Х. Щаъыйева вя б. фяалиййят эюстярмишляр.

    1990–2008 иллярдя театрда С. Ялясэяров, Ф. Шярифова, Э. Гурбанова, С. Гурбанова, Й. Гарайев, А. Салманлы, Р. Ялийев, Я.  Мяммядов,  Т.Й.   Харитонова, Р. Щцсейнов, А. Мирзяйев, М. Щямидов, Н. Аллащвердийева, М. Пашайев, Е. Гурбанов, А. Мустафайева, Л. Ялийева, Н. Новрузова, Ш. Ялийева, Е. Асланова, Н. Щясянова, Л. Поветкина вя б. чыхыш етмишляр. 2009 илдя Дювлят Эянъляр Театры вя Бакы Камера Театры Азярбайъан Дювлят Эянъ Тамашачылар Театры иля бирляшдирилмишдир.

    Театрда “Мящяббят бир бяладыр” (Я. Ямирли), “Эюзцм сяни ахтарыр” (Щ. Аббас), “Мащмуд вя Мярйям” (Елчин), “Ана лайласы” (И. Ъошьун), “Мяним аь эюйярчиним” (Т. Вялийева), “Довшанын ад эцнц” (Х. Ялибяйли), “Яляддинин сещрли чыраьы” (яряб халг наьылы ясасында), “Аь дявя” (Елчин), “Ики тонгал” (А. Щясяноьлу), рус бюлмясиндя “Гадын олмаг истямирям” (Я. Ямирли), “Эцлцшмяйин, ъянаблар” (Е. Шетинкина), “Чякмяли пишик” (Ш. Перро) вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур.

    Azяrbaycan Dюvlяt Gяnc Tamaшaчыlar Teatrы.
    Tamaшалардан сящняляр: 1 – "Овод" (Е. Войнич);
    2 – "Щаъы Гянбяр" (Н. Вя зи ров); 3 – "Тамащкар"
    (С. С. Ахундов); 4 – "Хейир вя шяр" (Н. Эян ъяви);
    5 –"Дялядуз" (Н. Вязиров); 6 – "Ана газ"
    (Р. Рза).

    2009–10 иллярдя “Дялядуз” (Н. Вязиров), “Айдын” (Ъ. Ъаббарлы), “Шейх Сянан” (Щ. Ъавид), “Щекайяти хырс гулдурба сан” (М.Ф. Ахундзадя), “Ахырынъы гатар вя йахуд итляр” (И. Фящми, О. Казыми), “Ифритин кяляйи” (Й. Швартс), “Викторийа” (К. Щамсун), “Езоп” (Г. Фигерейдо), “Йатмыш эюзял” (Ш. Перро) вя с. ясярляр тамашайа щазырланмышдыр. Театрда В. Ясядов, Р. Ялийев, Л. Кяримов  (2008  иля  гядяр) вя б. режиссорлар фяалиййят эюстярир (2010).

    Яд.: К я р и м о в И. Эянълик вя эюзяллик театры. Б., 1978; Салманов  А . Эянъляр театры вя мяняви тярбийя. Б., 1984 ; Алиева А. Наш ТЮЗ, Б., 1979.

    AZƏRBAYCAN DÖVLƏT GƏNC TAMAŞAÇILAR TEATRI

    АЗЯРБАЙЪАН ДЮВЛЯТ ЭЯНЪ ТАМАШАЧЫЛАР  ТЕАТРЫ – 1928 илдя Бакы Ушаг Театры ады иля йарадылмышдыр. Рус (1928; 2010 илдя фяалиййяти дайандырылмышдыр) вя Азярб. (1929) бюлмяляри вар. 1936 илдян А.Д.Э.Т.Т. адландырылмышдыр (1936–90 иллярдя М.Горкинин адыны дашымышдыр). Театрын юзяйини Бакы дянизчиляр клубу няздиндяки драм дярняйи тяшкил етмишдир. А. Гурбанов (щямчинин реж.), М. Щашымов, Й. Дадашов, М. Дадашов, Ъ. Исэяндярова, А.В. Сазонова, К. Щясянов, З. Аббасова, М. Абдуллайева, С. Балайев, А. Язимзадя, З. Ялийева, Г. Корнелли (щямчинин рус бюлмясинин реж.) театрын илк актйорларындандыр. Яввялляр театрын сящнясиндя, ясасян, тяръцмя ясярляри ойнанылырды (“Вур-гур”, Г. Корнелли вя Р. Бегак; “Аь вади”, А. Йан вя с.). 1932 илдян театрын репертуарына Азярб. мцяллифляринин ясярляри дахил едилди (“Сцрят”, Я. Атайев; “Гаралар юлкясиндя”, З. Немятов; “Хасай”, А. Шаиг). 30-ъу иллярдя театр репертуарыны зянэинляшдиряряк мцхтялиф мювзулу пйеслярин тамашасыны щазырламышдыр: “Зорян тябиб” (Ж.Б. Молйер), “Гыьылъымдан” (Ш. Дадиани), “Ъяббяхана” (Г. Мусайев), “Елоьлу” (А. Шаиг), “Партизан Мяммяд” (А.  Исэяндяров  вя С. Рящман), “Бабяк” (Я. Йусифов), “Сейран” (Я. Атайев вя Я. Ящмядов), “Мцфяттиш” (Н.В. Гогол), рус бюлмясиндя “Эимназистляр” (К. Тренйов), “Гырмызыпапаг” (Й. Швартс), “Мешшанлар” (М.   Горки),    “Мякр    вя    мящяббят” (Ф. Шиллер), “Скапенин кялякляри” (Ж.Б. Молйер), “Тянща йелкян аьарыр” (В. Катайев) вя с.

    Азярбайъан Дювлят Эянъ Тамашачылар Театры.

    1941–45 илляр мцщарибяси дюврцндя театрда “Сейран”, “Елоьлу” кими гящряманлыг тамашалары иля йанашы, “Чятин дяря”, “Гайьы”  (С.С. Ахундов), “Тярлан” (Ъ. Мяммядов вя М. Мирийев), “Вятян”, “Ана” (А. Шаиг), “Айдын” (Ъ. Ъаббарлы), “Щаъы Гянбяр” (Н. Вязиров), “Мяликмяммяд” (Я. Аббасов), рус бюлмясиндя “Севимли гыз” (С. Данилин вя Е. Раймонд), “Партизан Костйа” (К. Филиппов), “Сянин евин” (В.А. Лйубимова), “Тяпя цзяриндя ев” (В. Каверин) кими ясярляр ойнанылмышдыр.

    Мцщарибядян сонракы иллярдя театрын коллективи Азярб. драматургларынын ясярлярини –“Йашар” (Ъ. Ъаббарлы), “Фитня”, “Гараъа гыз” (А. Шаиг; Низаминин “Йедди эюзял” поемасы вя С.С. Ахундовун ейниадлы ясяри цзря), “Сон мяктуб” (Р. Исмайылов), “Ялвида, Щиндистан” (Г. Рясулов), “Айрылан йоллар” (Ъ. Мяънунбяйов), щямчинин Гярби Авропа классикляринин комедийаларыны (“Ики аьанын бир нюкяри”, К. Голдони; “Ики вероналы”, У. Шекспир), рус бюлмяси “Юз адамымыздыр, дцзялишярик” (А.Н. Островски), “Мешя эюлц ятрафында” (С. Солодар), “Шян йуху”, “Сомбреро” (С. Михалков), “Полад неъя бяркиди” (Н. Островскинин ясяри цзря), “Камал аттестаты” (Л.И. Эераскина) вя с. ясярляри тамашайа щазырламышдыр.

    1960–70-ъи иллярдя театр бир сыра мараглы ясярляри тамашайа гоймушдур. Бир чох тамашалар композисийа биткинлийи, идейалылыьы, мараглы реж. иши вя актйор ойуну иля фярглянмишдир: “Комсомол поемасы” (И. Ъошьун; С. Вурьунун ейниадлы поемасы цзря), “Дан улдузу” (Ъ. Мяммядов), “Довшанын ад эцнц” (Х. Ялибяйли), “Рцбаиляр аляминдя” (М. Тящмасиб), “Овод” (Е. Войничин ейниадлы ясяри цзря), “Кечян илин сон эеъяси” (Анар), “Мяним няьмякар бибим” (Я. Яйлисли), “Сющраб вя Рцстям” (И. Ъошьун; Фирдювсинин “Шащнамя” ясяри цзря), “Айъан” (Х. Ялибяйли), “Сынаг  пилляляри”  (Р. Щейдяр), “Щаъы Гянбяр” (Н. Вязиров), рус бюлмясиндя “Ингилаб наминя” (М. Шатров), “Ромео вя Ъцлйетта” (У. Шекспир), “Балаъа вя дамда йашайан Карлсон” (А. Линдгрен), “Цч мцшкетйор” (А. Дцманын ясяри цзря), “Сярбяст мювзуда инша”  (А. Чхеидзе), “Бумбараш” (Е. Митко вя Б. Михайлов), “Пин вя Гвин” (К.Мешков), “Крал I Матиуш” (Й. Корчак), “Надан ювлад” (Д.И. Фонвизин) вя с.

    80-ъи иллярдя “Эял гощум олаг” (И. Мяликзадя), “Пилляляр” (Я. Кярим), “Данабаш кяндинин мяктяби” (Ъ. Мяммядгулузадя), “Фудзи даьында гонаглыг” (Ч. Айтматов), “Сабащ чохдан башланыб” (Р. Ялизадя), “Гоншу гоншу олса...” (Р. Яфяндийев), “Яризя” (Я. Ямирли), рус бюлмясиндя “Бащалы оьлан”, “Ловьа довшан” (С. Михалков), “Юз кефиня эязян пишик” (Р. Киплинг), “Мцсйю Жордан вя дярвиш Мястяли шащ” (М.Ф. Ахундзадя), “Йелкян цзяриндя кцляк няьмяляри” (К. Готси) вя с., 90-ъы иллярдя “Йазыьам, севмя мяни” (Я. Яйлисли), “Шящидляр” (Б. Ващабзадя), “Гарышга шыллаг атды...” (Г. Илкин), “Мяшугяляр”, “Мящяббят, шейтан вя ламбада” (М. Щагвердийев), “Тохмаг Ящмяд” (Р. Ичяришящярли), “Унутмаьа кимся йох” (К. Абдуллайев), рус бюлмясиндя “Блез” (К. Манйе), “Бир дяфя Бразилийада” (М.К. Машаду), “Аьъагыз вя йедди ъыртдан” (Л. Устинов, О. Табаков) вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур. Театрда реж.-лар А.С. Варшавски, А. Казымов, З. Немятов, У. Ряфили, Щ. Султанов, А. Туганов, М. Щашымов вя К. Щясянов, А. Неймятовун, ряссамлардан И. Ахундов, Ф. Гусак, Щ. Мустафайев, Н.С. Овчинников, Н. Фятуллайев, А. Сейидов, актйорлардан Я. Аьайев, Й. Вялийев, А. Гурбанов, Т. Гасымов, М. Дадашов, Р. Мяликова, А.И. Добронетски, А.Т. Лежнйов, М.М. Лезэишвили, А.П. Лузина, Мяхфуря ханым, С. Мяъидова, Щ. Садыгов, Э.Г. Сыганков, О. Щаъыбяйов, К. Артйомова, Х. Щаъыйева вя б. фяалиййят эюстярмишляр.

    1990–2008 иллярдя театрда С. Ялясэяров, Ф. Шярифова, Э. Гурбанова, С. Гурбанова, Й. Гарайев, А. Салманлы, Р. Ялийев, Я.  Мяммядов,  Т.Й.   Харитонова, Р. Щцсейнов, А. Мирзяйев, М. Щямидов, Н. Аллащвердийева, М. Пашайев, Е. Гурбанов, А. Мустафайева, Л. Ялийева, Н. Новрузова, Ш. Ялийева, Е. Асланова, Н. Щясянова, Л. Поветкина вя б. чыхыш етмишляр. 2009 илдя Дювлят Эянъляр Театры вя Бакы Камера Театры Азярбайъан Дювлят Эянъ Тамашачылар Театры иля бирляшдирилмишдир.

    Театрда “Мящяббят бир бяладыр” (Я. Ямирли), “Эюзцм сяни ахтарыр” (Щ. Аббас), “Мащмуд вя Мярйям” (Елчин), “Ана лайласы” (И. Ъошьун), “Мяним аь эюйярчиним” (Т. Вялийева), “Довшанын ад эцнц” (Х. Ялибяйли), “Яляддинин сещрли чыраьы” (яряб халг наьылы ясасында), “Аь дявя” (Елчин), “Ики тонгал” (А. Щясяноьлу), рус бюлмясиндя “Гадын олмаг истямирям” (Я. Ямирли), “Эцлцшмяйин, ъянаблар” (Е. Шетинкина), “Чякмяли пишик” (Ш. Перро) вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур.

    Azяrbaycan Dюvlяt Gяnc Tamaшaчыlar Teatrы.
    Tamaшалардан сящняляр: 1 – "Овод" (Е. Войнич);
    2 – "Щаъы Гянбяр" (Н. Вя зи ров); 3 – "Тамащкар"
    (С. С. Ахундов); 4 – "Хейир вя шяр" (Н. Эян ъяви);
    5 –"Дялядуз" (Н. Вязиров); 6 – "Ана газ"
    (Р. Рза).

    2009–10 иллярдя “Дялядуз” (Н. Вязиров), “Айдын” (Ъ. Ъаббарлы), “Шейх Сянан” (Щ. Ъавид), “Щекайяти хырс гулдурба сан” (М.Ф. Ахундзадя), “Ахырынъы гатар вя йахуд итляр” (И. Фящми, О. Казыми), “Ифритин кяляйи” (Й. Швартс), “Викторийа” (К. Щамсун), “Езоп” (Г. Фигерейдо), “Йатмыш эюзял” (Ш. Перро) вя с. ясярляр тамашайа щазырланмышдыр. Театрда В. Ясядов, Р. Ялийев, Л. Кяримов  (2008  иля  гядяр) вя б. режиссорлар фяалиййят эюстярир (2010).

    Яд.: К я р и м о в И. Эянълик вя эюзяллик театры. Б., 1978; Салманов  А . Эянъляр театры вя мяняви тярбийя. Б., 1984 ; Алиева А. Наш ТЮЗ, Б., 1979.