Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    AZƏRBAYCAN DÖVLƏT MUSİQİLİ KOMEDİYA TEATRI

    АЗЯРБАЙЪАН  ДЮВЛЯТ  МУСИГИЛИ  КОМЕДИЙА ТЕАТРЫ,  Ш. Г у р б а н о в а д. – респ.-нын ян бюйцк мусигили театрларындан бири. Бакыдадыр. Азярб.-да милли мусигили комедийа жанры 20 ясрин яввялляриндя йаранмышдыр. Опера кими бу жанрын йарадыъысы да Ц. Щаъыбяйлидир. Онун 1909 илдя йаздыьы “Яр вя арвад” мусигили комедийасынын илк тамашасы 1910 илдя Бакыда олмушдур; бу тамаша иля Азярб. мусигили комедийа театрынын ясасы гойулмушдур. Сонракы иллярдя Ц. Щаъыбяйлинин “О олмасын, бу олсун” (1911), “Аршын мал алан” (1913), З. Щаъыбяйлинин “Ялли йашында ъаван”, “Евлийкян субай”, М. Казымовскинин “Молла Ъяби”, “Вурщавур” мусигили комедийалары тамашайа гойулмушдур. Бу тамашаларын йарадылмасында Щ. Яряблински, Щ. Сарабски, М.А.Ялийев, Я.Аьдамски, Я. Щцсейнзадя, Щ. Аббасов, А. вя Й. Оленскайалар, Р. Дараблы, Я. Анаплы вя б.-нын мцщцм ролу олмушдур. 1938 иля гядяр мусигили комедийалар Азярб. Опера вя Балет Театрында ойнанылырды. 1938 илдя мцстягил мусигили комедийа театры (Азярб. вя рус бюлмяляри иля) тяшкил едилди вя 1939 илдя “Беш манатлыг эялин” (С.Рцстямов), “Яр вя арвад” (Ц. Щаъыбяйли), “Евлийкян субай”  (З.Щаъыбяйли),  сонралар  “Той  киминдир?” (А.Мяшядибяйов), “Гызыл эцл” (С.Щаъыбяйов), рус бюлмясиндя ися “Мави мазурка” (Ф.Легар), “Аршын мал алан” (Ц. Щаъыбяйли), “Сирк краличасы” (И.Калман), “Малиновкада той” (Б.Александров) вя  с. ясярляр  тамашайа гойулду. 1941–45 илляр мцщарибясинин илк илляриндя коллектив сяййар тяшвигат театры кими фяалиййят эюстярмиш, юн вя арха ъябщядя тамашалар вермишдир. 40-ъы иллярдя театрын репертуары Ф.Ямировун “Црякчаланлар” (1944) вя “Эюзцн айдын” (1946), Ц.Щаъыбяйлинин “Аршын мал алан” (1945), “Мяшяди Ибад” (1946), С.Рцстямовун “Дурна” (1947), С.Ялясэяровун “Улдуз” (1948) оперетталары иля зянэинляшди. Бир мцддят фасилядян сонра, 1956 илдя театр йенидян фяалиййятя башлады. 1956–70 иллярдя театрда “Гызылахтаранлар” (Т.Гулийев), “Ев бизим, сирр бизим” (Ш.Ахундова), “Гайынана” (З.Баьыров), “Щаъы Гара” (Р.Мустафайев вя В.Адыэюзялов), “Щаъы Кяримин Айа сяйащяти” (А.Рзайев), “Сяндян мяня йар олмаз” (Я.Аббасов), “Алты гызын бири Пяри” (Т.Бакыханов вя Н.Мяммядов), “Бир дягигя” (Щ.Ханмяммядов), “Милйончунун дилянчи оьлу” (С.Ялясэяров; Ц.Щаъыбяйли ад. Респ. мцкафаты. 1967), “Назханым наз еляйир” (Н.Яливердибяйов), “Щиъран”, “Билдирчинин бяйлийи” (Е.Сабитоьлу), “Щямишяханым” (С.Ялясэяров), “Тязя эялин” (Ъ.Ъащанэиров), рус бюлмясиндя “Севастопол валсы” (К.Листов), “Йцз шейтан вя бир гыз” (Т.Хренников), “Силва” (И.Калман), “Сабащын хейир, Елла!” (Т.Гулийев), “Куба, мящяббятим мяним”, “Гафгазлы гардашгызы”, “Йолайрыъы”, “Ана, мян евлянирям” (Р.Щаъыйев), “Бцтцн ярляр йахшыдыр” (Щ.Ханмяммядов), “Йараса” (И.Штраус) вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур.

    1988–93-ъц иллярдя театрын щяйатында дурьунлуг мцшащидя олунса да, сонракы иллярдя театр фяалиййятини сабитляшдиря билмиш, репертуарыны йени ясярлярля (“О олмасын, бу олсун”, Ц. Щаъыбяйли; “Щярянин юз улдузу”, “Кялякбазлар”, С. Ялясэяров; “Няьмяли кюнцл”, “Банкир адахлы”, Е. Сабитоьлу; “Мящяббят ойуну”, “Йедди мящбуся анасы”, Ъ. Гулийев; “Гысганъ црякляр”, Р. Миришли; “Мян дяйярям мин ъавана”, Ф. Суъяддинов; “Алдын пайыны, чаьыр дайыны”, В. Адыэюзялов; “Сящнядя мящяббят”, С. Фяряъов вя с.) зянэинляшдирмишдир.

    2009–10 иллярдя “Аршын мал алан” (Ц. Щаъыбяйли), “Иддиалы гарачы” (И. Калман), “Америкалы кцрякян” (Р. Миришли), “Матям маршы вя йа эюзцнцз айдын” (М. Мяммядов), “Ляпяляр”  (А.  Мяликов)  вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур.

    Мцхтялиф иллярдя театрда реж.-лардан А.М. Шярифзадя, Щ.Ялийев, Щ.Исмайылов, С. Дадашов, Ш. Бядялбяйли, Ялищейдяр Ялякбяров, Ъ. Сялимова, В. Щясянов, Н.Шярифов, актйорлардан Бцлбцл, Щ.Щаъыбабабяйов, А.Терегулова, Я.Гямярлински, Е. Ахундова, Д. Шараплы, Ъ. Талышинскайа, Н.Миронова, А.Ъавадов, Я.Анатоллу, Н.Зейналова, Бяшир Сяфяроьлу, Камал Кяримов, Я.Гафарлы, И. Щцсейнов, Л. Виноградова, М. Кялянтярли, Л.Абдуллайев, А.Аллегров, И.Баьыров, Щ. Баьыров (1996–2006 иллярдя театрын бядии рящбяри вя директору олмушдур), Н. Бещбудова, Я. Гасымов, Ш. Гасымова, Сяйавуш Аслан, А. Сяфяров, Х.  Мурадов, М. Шащмярданова, О. Мяммядзадя, Е. Ящядзадя, О. Аслан, Л. Сяфярова, М. Ящмядов, И.Подгорнайа, дирижорлардан К. Абасов, С. Ялясэяров, Ч.Щаъыбяйов, ряссамлар Б. Мирзязадя, Я.Аббасов, Н.Бяйкишийев, Щ. Мустафайев,  Ф.Гусак вя б. фяалиййят эюстярмишляр. Театрда актйорлардан А. Бяширгызы, Ф. Мащмудова, И.  Намиг Камал, А. Гулийев, Х. Гафарова, Р. Мяммядов.  Э.  Салманова, С. Мусайева, Новруз  Гартал (Ялийев), Е. Мяликова вя б. фяалиййят эюстярирляр. Дирижорлар Н. Щаъыялибяйов, З. Баьыров,  гур.  реж.-лар  Й.   Якбяров, Ф. Зющрабов,  ряссамлар  Е.  Гурбанов, Н. Сямядова театрда чалышырлар. 1967 илдя театра Ш.Гурбановун ады верилмишдир.

    Яд.: Щ а ъ ы б я й о в Ц. “Лейли вя Мяънун”дан “Короьлу”йа гядяр”. Ясярляри, ъ. 2. Б., 1965; К а с и м о в К. Зарождение и развитие азербайджанского  музыкального  театра,  Искусство Азербайджана. т. З., Б., 1950; А б а с о в а Э. Оперы и музыкальные комедии Узеира Гаджибекова. Б., 1961; А м и р о в С. Азербайджанский Государственный театр музыкальной комедии. Б., 1965; С а р а б с к и й А. Возникновение и развитие азербайджанского музыкального театра. Б., 1968.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    AZƏRBAYCAN DÖVLƏT MUSİQİLİ KOMEDİYA TEATRI

    АЗЯРБАЙЪАН  ДЮВЛЯТ  МУСИГИЛИ  КОМЕДИЙА ТЕАТРЫ,  Ш. Г у р б а н о в а д. – респ.-нын ян бюйцк мусигили театрларындан бири. Бакыдадыр. Азярб.-да милли мусигили комедийа жанры 20 ясрин яввялляриндя йаранмышдыр. Опера кими бу жанрын йарадыъысы да Ц. Щаъыбяйлидир. Онун 1909 илдя йаздыьы “Яр вя арвад” мусигили комедийасынын илк тамашасы 1910 илдя Бакыда олмушдур; бу тамаша иля Азярб. мусигили комедийа театрынын ясасы гойулмушдур. Сонракы иллярдя Ц. Щаъыбяйлинин “О олмасын, бу олсун” (1911), “Аршын мал алан” (1913), З. Щаъыбяйлинин “Ялли йашында ъаван”, “Евлийкян субай”, М. Казымовскинин “Молла Ъяби”, “Вурщавур” мусигили комедийалары тамашайа гойулмушдур. Бу тамашаларын йарадылмасында Щ. Яряблински, Щ. Сарабски, М.А.Ялийев, Я.Аьдамски, Я. Щцсейнзадя, Щ. Аббасов, А. вя Й. Оленскайалар, Р. Дараблы, Я. Анаплы вя б.-нын мцщцм ролу олмушдур. 1938 иля гядяр мусигили комедийалар Азярб. Опера вя Балет Театрында ойнанылырды. 1938 илдя мцстягил мусигили комедийа театры (Азярб. вя рус бюлмяляри иля) тяшкил едилди вя 1939 илдя “Беш манатлыг эялин” (С.Рцстямов), “Яр вя арвад” (Ц. Щаъыбяйли), “Евлийкян субай”  (З.Щаъыбяйли),  сонралар  “Той  киминдир?” (А.Мяшядибяйов), “Гызыл эцл” (С.Щаъыбяйов), рус бюлмясиндя ися “Мави мазурка” (Ф.Легар), “Аршын мал алан” (Ц. Щаъыбяйли), “Сирк краличасы” (И.Калман), “Малиновкада той” (Б.Александров) вя  с. ясярляр  тамашайа гойулду. 1941–45 илляр мцщарибясинин илк илляриндя коллектив сяййар тяшвигат театры кими фяалиййят эюстярмиш, юн вя арха ъябщядя тамашалар вермишдир. 40-ъы иллярдя театрын репертуары Ф.Ямировун “Црякчаланлар” (1944) вя “Эюзцн айдын” (1946), Ц.Щаъыбяйлинин “Аршын мал алан” (1945), “Мяшяди Ибад” (1946), С.Рцстямовун “Дурна” (1947), С.Ялясэяровун “Улдуз” (1948) оперетталары иля зянэинляшди. Бир мцддят фасилядян сонра, 1956 илдя театр йенидян фяалиййятя башлады. 1956–70 иллярдя театрда “Гызылахтаранлар” (Т.Гулийев), “Ев бизим, сирр бизим” (Ш.Ахундова), “Гайынана” (З.Баьыров), “Щаъы Гара” (Р.Мустафайев вя В.Адыэюзялов), “Щаъы Кяримин Айа сяйащяти” (А.Рзайев), “Сяндян мяня йар олмаз” (Я.Аббасов), “Алты гызын бири Пяри” (Т.Бакыханов вя Н.Мяммядов), “Бир дягигя” (Щ.Ханмяммядов), “Милйончунун дилянчи оьлу” (С.Ялясэяров; Ц.Щаъыбяйли ад. Респ. мцкафаты. 1967), “Назханым наз еляйир” (Н.Яливердибяйов), “Щиъран”, “Билдирчинин бяйлийи” (Е.Сабитоьлу), “Щямишяханым” (С.Ялясэяров), “Тязя эялин” (Ъ.Ъащанэиров), рус бюлмясиндя “Севастопол валсы” (К.Листов), “Йцз шейтан вя бир гыз” (Т.Хренников), “Силва” (И.Калман), “Сабащын хейир, Елла!” (Т.Гулийев), “Куба, мящяббятим мяним”, “Гафгазлы гардашгызы”, “Йолайрыъы”, “Ана, мян евлянирям” (Р.Щаъыйев), “Бцтцн ярляр йахшыдыр” (Щ.Ханмяммядов), “Йараса” (И.Штраус) вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур.

    1988–93-ъц иллярдя театрын щяйатында дурьунлуг мцшащидя олунса да, сонракы иллярдя театр фяалиййятини сабитляшдиря билмиш, репертуарыны йени ясярлярля (“О олмасын, бу олсун”, Ц. Щаъыбяйли; “Щярянин юз улдузу”, “Кялякбазлар”, С. Ялясэяров; “Няьмяли кюнцл”, “Банкир адахлы”, Е. Сабитоьлу; “Мящяббят ойуну”, “Йедди мящбуся анасы”, Ъ. Гулийев; “Гысганъ црякляр”, Р. Миришли; “Мян дяйярям мин ъавана”, Ф. Суъяддинов; “Алдын пайыны, чаьыр дайыны”, В. Адыэюзялов; “Сящнядя мящяббят”, С. Фяряъов вя с.) зянэинляшдирмишдир.

    2009–10 иллярдя “Аршын мал алан” (Ц. Щаъыбяйли), “Иддиалы гарачы” (И. Калман), “Америкалы кцрякян” (Р. Миришли), “Матям маршы вя йа эюзцнцз айдын” (М. Мяммядов), “Ляпяляр”  (А.  Мяликов)  вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур.

    Мцхтялиф иллярдя театрда реж.-лардан А.М. Шярифзадя, Щ.Ялийев, Щ.Исмайылов, С. Дадашов, Ш. Бядялбяйли, Ялищейдяр Ялякбяров, Ъ. Сялимова, В. Щясянов, Н.Шярифов, актйорлардан Бцлбцл, Щ.Щаъыбабабяйов, А.Терегулова, Я.Гямярлински, Е. Ахундова, Д. Шараплы, Ъ. Талышинскайа, Н.Миронова, А.Ъавадов, Я.Анатоллу, Н.Зейналова, Бяшир Сяфяроьлу, Камал Кяримов, Я.Гафарлы, И. Щцсейнов, Л. Виноградова, М. Кялянтярли, Л.Абдуллайев, А.Аллегров, И.Баьыров, Щ. Баьыров (1996–2006 иллярдя театрын бядии рящбяри вя директору олмушдур), Н. Бещбудова, Я. Гасымов, Ш. Гасымова, Сяйавуш Аслан, А. Сяфяров, Х.  Мурадов, М. Шащмярданова, О. Мяммядзадя, Е. Ящядзадя, О. Аслан, Л. Сяфярова, М. Ящмядов, И.Подгорнайа, дирижорлардан К. Абасов, С. Ялясэяров, Ч.Щаъыбяйов, ряссамлар Б. Мирзязадя, Я.Аббасов, Н.Бяйкишийев, Щ. Мустафайев,  Ф.Гусак вя б. фяалиййят эюстярмишляр. Театрда актйорлардан А. Бяширгызы, Ф. Мащмудова, И.  Намиг Камал, А. Гулийев, Х. Гафарова, Р. Мяммядов.  Э.  Салманова, С. Мусайева, Новруз  Гартал (Ялийев), Е. Мяликова вя б. фяалиййят эюстярирляр. Дирижорлар Н. Щаъыялибяйов, З. Баьыров,  гур.  реж.-лар  Й.   Якбяров, Ф. Зющрабов,  ряссамлар  Е.  Гурбанов, Н. Сямядова театрда чалышырлар. 1967 илдя театра Ш.Гурбановун ады верилмишдир.

    Яд.: Щ а ъ ы б я й о в Ц. “Лейли вя Мяънун”дан “Короьлу”йа гядяр”. Ясярляри, ъ. 2. Б., 1965; К а с и м о в К. Зарождение и развитие азербайджанского  музыкального  театра,  Искусство Азербайджана. т. З., Б., 1950; А б а с о в а Э. Оперы и музыкальные комедии Узеира Гаджибекова. Б., 1961; А м и р о в С. Азербайджанский Государственный театр музыкальной комедии. Б., 1965; С а р а б с к и й А. Возникновение и развитие азербайджанского музыкального театра. Б., 1968.

    AZƏRBAYCAN DÖVLƏT MUSİQİLİ KOMEDİYA TEATRI

    АЗЯРБАЙЪАН  ДЮВЛЯТ  МУСИГИЛИ  КОМЕДИЙА ТЕАТРЫ,  Ш. Г у р б а н о в а д. – респ.-нын ян бюйцк мусигили театрларындан бири. Бакыдадыр. Азярб.-да милли мусигили комедийа жанры 20 ясрин яввялляриндя йаранмышдыр. Опера кими бу жанрын йарадыъысы да Ц. Щаъыбяйлидир. Онун 1909 илдя йаздыьы “Яр вя арвад” мусигили комедийасынын илк тамашасы 1910 илдя Бакыда олмушдур; бу тамаша иля Азярб. мусигили комедийа театрынын ясасы гойулмушдур. Сонракы иллярдя Ц. Щаъыбяйлинин “О олмасын, бу олсун” (1911), “Аршын мал алан” (1913), З. Щаъыбяйлинин “Ялли йашында ъаван”, “Евлийкян субай”, М. Казымовскинин “Молла Ъяби”, “Вурщавур” мусигили комедийалары тамашайа гойулмушдур. Бу тамашаларын йарадылмасында Щ. Яряблински, Щ. Сарабски, М.А.Ялийев, Я.Аьдамски, Я. Щцсейнзадя, Щ. Аббасов, А. вя Й. Оленскайалар, Р. Дараблы, Я. Анаплы вя б.-нын мцщцм ролу олмушдур. 1938 иля гядяр мусигили комедийалар Азярб. Опера вя Балет Театрында ойнанылырды. 1938 илдя мцстягил мусигили комедийа театры (Азярб. вя рус бюлмяляри иля) тяшкил едилди вя 1939 илдя “Беш манатлыг эялин” (С.Рцстямов), “Яр вя арвад” (Ц. Щаъыбяйли), “Евлийкян субай”  (З.Щаъыбяйли),  сонралар  “Той  киминдир?” (А.Мяшядибяйов), “Гызыл эцл” (С.Щаъыбяйов), рус бюлмясиндя ися “Мави мазурка” (Ф.Легар), “Аршын мал алан” (Ц. Щаъыбяйли), “Сирк краличасы” (И.Калман), “Малиновкада той” (Б.Александров) вя  с. ясярляр  тамашайа гойулду. 1941–45 илляр мцщарибясинин илк илляриндя коллектив сяййар тяшвигат театры кими фяалиййят эюстярмиш, юн вя арха ъябщядя тамашалар вермишдир. 40-ъы иллярдя театрын репертуары Ф.Ямировун “Црякчаланлар” (1944) вя “Эюзцн айдын” (1946), Ц.Щаъыбяйлинин “Аршын мал алан” (1945), “Мяшяди Ибад” (1946), С.Рцстямовун “Дурна” (1947), С.Ялясэяровун “Улдуз” (1948) оперетталары иля зянэинляшди. Бир мцддят фасилядян сонра, 1956 илдя театр йенидян фяалиййятя башлады. 1956–70 иллярдя театрда “Гызылахтаранлар” (Т.Гулийев), “Ев бизим, сирр бизим” (Ш.Ахундова), “Гайынана” (З.Баьыров), “Щаъы Гара” (Р.Мустафайев вя В.Адыэюзялов), “Щаъы Кяримин Айа сяйащяти” (А.Рзайев), “Сяндян мяня йар олмаз” (Я.Аббасов), “Алты гызын бири Пяри” (Т.Бакыханов вя Н.Мяммядов), “Бир дягигя” (Щ.Ханмяммядов), “Милйончунун дилянчи оьлу” (С.Ялясэяров; Ц.Щаъыбяйли ад. Респ. мцкафаты. 1967), “Назханым наз еляйир” (Н.Яливердибяйов), “Щиъран”, “Билдирчинин бяйлийи” (Е.Сабитоьлу), “Щямишяханым” (С.Ялясэяров), “Тязя эялин” (Ъ.Ъащанэиров), рус бюлмясиндя “Севастопол валсы” (К.Листов), “Йцз шейтан вя бир гыз” (Т.Хренников), “Силва” (И.Калман), “Сабащын хейир, Елла!” (Т.Гулийев), “Куба, мящяббятим мяним”, “Гафгазлы гардашгызы”, “Йолайрыъы”, “Ана, мян евлянирям” (Р.Щаъыйев), “Бцтцн ярляр йахшыдыр” (Щ.Ханмяммядов), “Йараса” (И.Штраус) вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур.

    1988–93-ъц иллярдя театрын щяйатында дурьунлуг мцшащидя олунса да, сонракы иллярдя театр фяалиййятини сабитляшдиря билмиш, репертуарыны йени ясярлярля (“О олмасын, бу олсун”, Ц. Щаъыбяйли; “Щярянин юз улдузу”, “Кялякбазлар”, С. Ялясэяров; “Няьмяли кюнцл”, “Банкир адахлы”, Е. Сабитоьлу; “Мящяббят ойуну”, “Йедди мящбуся анасы”, Ъ. Гулийев; “Гысганъ црякляр”, Р. Миришли; “Мян дяйярям мин ъавана”, Ф. Суъяддинов; “Алдын пайыны, чаьыр дайыны”, В. Адыэюзялов; “Сящнядя мящяббят”, С. Фяряъов вя с.) зянэинляшдирмишдир.

    2009–10 иллярдя “Аршын мал алан” (Ц. Щаъыбяйли), “Иддиалы гарачы” (И. Калман), “Америкалы кцрякян” (Р. Миришли), “Матям маршы вя йа эюзцнцз айдын” (М. Мяммядов), “Ляпяляр”  (А.  Мяликов)  вя с. ясярляр тамашайа гойулмушдур.

    Мцхтялиф иллярдя театрда реж.-лардан А.М. Шярифзадя, Щ.Ялийев, Щ.Исмайылов, С. Дадашов, Ш. Бядялбяйли, Ялищейдяр Ялякбяров, Ъ. Сялимова, В. Щясянов, Н.Шярифов, актйорлардан Бцлбцл, Щ.Щаъыбабабяйов, А.Терегулова, Я.Гямярлински, Е. Ахундова, Д. Шараплы, Ъ. Талышинскайа, Н.Миронова, А.Ъавадов, Я.Анатоллу, Н.Зейналова, Бяшир Сяфяроьлу, Камал Кяримов, Я.Гафарлы, И. Щцсейнов, Л. Виноградова, М. Кялянтярли, Л.Абдуллайев, А.Аллегров, И.Баьыров, Щ. Баьыров (1996–2006 иллярдя театрын бядии рящбяри вя директору олмушдур), Н. Бещбудова, Я. Гасымов, Ш. Гасымова, Сяйавуш Аслан, А. Сяфяров, Х.  Мурадов, М. Шащмярданова, О. Мяммядзадя, Е. Ящядзадя, О. Аслан, Л. Сяфярова, М. Ящмядов, И.Подгорнайа, дирижорлардан К. Абасов, С. Ялясэяров, Ч.Щаъыбяйов, ряссамлар Б. Мирзязадя, Я.Аббасов, Н.Бяйкишийев, Щ. Мустафайев,  Ф.Гусак вя б. фяалиййят эюстярмишляр. Театрда актйорлардан А. Бяширгызы, Ф. Мащмудова, И.  Намиг Камал, А. Гулийев, Х. Гафарова, Р. Мяммядов.  Э.  Салманова, С. Мусайева, Новруз  Гартал (Ялийев), Е. Мяликова вя б. фяалиййят эюстярирляр. Дирижорлар Н. Щаъыялибяйов, З. Баьыров,  гур.  реж.-лар  Й.   Якбяров, Ф. Зющрабов,  ряссамлар  Е.  Гурбанов, Н. Сямядова театрда чалышырлар. 1967 илдя театра Ш.Гурбановун ады верилмишдир.

    Яд.: Щ а ъ ы б я й о в Ц. “Лейли вя Мяънун”дан “Короьлу”йа гядяр”. Ясярляри, ъ. 2. Б., 1965; К а с и м о в К. Зарождение и развитие азербайджанского  музыкального  театра,  Искусство Азербайджана. т. З., Б., 1950; А б а с о в а Э. Оперы и музыкальные комедии Узеира Гаджибекова. Б., 1961; А м и р о в С. Азербайджанский Государственный театр музыкальной комедии. Б., 1965; С а р а б с к и й А. Возникновение и развитие азербайджанского музыкального театра. Б., 1968.