Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    AZƏRBAYCAN MİLLİ  MƏRKƏZİ

    АЗЯРБАЙЪАН  МИЛЛИ  МЯРКЯЗИ  (АММ), Истанбулда – Азярбайъан Халг Ъцмщуриййятинин Русийа тяряфиндян ишьалындан сонра мцщаъирятя эедян азярб.-лары ващид  мяркяздян  идаря етмяк мягсядиля М.Я. Рясулзадянин тяшяббцсц иля йарадылмыш гурум (1924). АММ-нин ясас мягсяди Шимали Азярб.-да совет щакимиййятинин деврилмяси вя милли дювлятин бярпасы идиляр. АММ Тцркийядя эизли фяалиййят эюстярирди. Тяшкилатын Мяркязи Комитясиня М.Я. Рясулзадя (сядр), Х. Хасмяммядов, М. Вякилов, Я. Ямиръанов вя Я.Шейхцлисламов дахил иди. АММ тяшкиланмагла йанашы, Шимали Азярб.-да ъяряйан едян щади сяляри дцнйа иътимаиййятиня чатдырмаг мягсядиля няшриййат фяалиййяти дя эюстярирди. АММ Азярб.-дакы эизли “Мцсават” тяшкилаты иля ялагя йарадараг она тялиматлар эюндярир, тяшкилатын совет щакимиййятиня гаршы мцбаризясини истигамятляндирирди. Тцркийя щюкумяти ССРИ-нин тяляби иля 1927 илдя АММ-я йардымы дайандырды. 1930-ъу иллярин яввялляриндя АММ дахилиндяки ихтилафлар дяринляшди. АММ-ин Истанбулдан Парися, йахуд Варшавайа кючцрцлмяси мясяляси дя фикир айрылыьы йаратды.

    АММ-ин нцмайяндя щейяти 1951 ил нойабрын 30-да Мцнхендя Шярги Авропа, Гафгаз вя Тцркцстан мцщаъирляринин топлантысында иштирак етди, 1952 ил декабрын 11–15-дя орада Эцръцстан, Шимали Гафгаз милли мяркязляри иля бирликдя конфранс кечирди. Конфрансын гябул етдийи Гафгаз Халглары Бяйаннамясини Азярб. тяряфиндян   М.Я.Рясулзадя   имзалады.

    Конфранс кечмиш Гафгаз респ.-ларынын мцстягиллийини бярпа етмяк уьрунда мцбаризяни эенишляндирмяк мягсядиля мцвафиг милли мяркязлярин бирэя фяалиййятини тяшкил етмяйи зярури сайды. Тцркийядяки мцщаъирляр арасында сийаси фяаллыьын армасы иля ялагядар М.Я.Рясулзадя 1953 илдя АММ-и йенидян тяшкил едяряк, ясасян, эянълярдян ибарят эенишляндирилмиш бир мяркяз формалашдырды.

    АММ 1988 илдя ермяни тяъавцзкарларынын Азярб.-а гаршы гясбкарлыг сийасятинин мащиййятини дцнйа иътимаиййятиня ачыгламаг мягсядиля фяал иш апармыш, Азярб. иля сых ялагяляр йаратмаьа сяй эюстярмишдир. АММ щазырда Тцркийядя фяалиййятини давам етдирир.  

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    AZƏRBAYCAN MİLLİ  MƏRKƏZİ

    АЗЯРБАЙЪАН  МИЛЛИ  МЯРКЯЗИ  (АММ), Истанбулда – Азярбайъан Халг Ъцмщуриййятинин Русийа тяряфиндян ишьалындан сонра мцщаъирятя эедян азярб.-лары ващид  мяркяздян  идаря етмяк мягсядиля М.Я. Рясулзадянин тяшяббцсц иля йарадылмыш гурум (1924). АММ-нин ясас мягсяди Шимали Азярб.-да совет щакимиййятинин деврилмяси вя милли дювлятин бярпасы идиляр. АММ Тцркийядя эизли фяалиййят эюстярирди. Тяшкилатын Мяркязи Комитясиня М.Я. Рясулзадя (сядр), Х. Хасмяммядов, М. Вякилов, Я. Ямиръанов вя Я.Шейхцлисламов дахил иди. АММ тяшкиланмагла йанашы, Шимали Азярб.-да ъяряйан едян щади сяляри дцнйа иътимаиййятиня чатдырмаг мягсядиля няшриййат фяалиййяти дя эюстярирди. АММ Азярб.-дакы эизли “Мцсават” тяшкилаты иля ялагя йарадараг она тялиматлар эюндярир, тяшкилатын совет щакимиййятиня гаршы мцбаризясини истигамятляндирирди. Тцркийя щюкумяти ССРИ-нин тяляби иля 1927 илдя АММ-я йардымы дайандырды. 1930-ъу иллярин яввялляриндя АММ дахилиндяки ихтилафлар дяринляшди. АММ-ин Истанбулдан Парися, йахуд Варшавайа кючцрцлмяси мясяляси дя фикир айрылыьы йаратды.

    АММ-ин нцмайяндя щейяти 1951 ил нойабрын 30-да Мцнхендя Шярги Авропа, Гафгаз вя Тцркцстан мцщаъирляринин топлантысында иштирак етди, 1952 ил декабрын 11–15-дя орада Эцръцстан, Шимали Гафгаз милли мяркязляри иля бирликдя конфранс кечирди. Конфрансын гябул етдийи Гафгаз Халглары Бяйаннамясини Азярб. тяряфиндян   М.Я.Рясулзадя   имзалады.

    Конфранс кечмиш Гафгаз респ.-ларынын мцстягиллийини бярпа етмяк уьрунда мцбаризяни эенишляндирмяк мягсядиля мцвафиг милли мяркязлярин бирэя фяалиййятини тяшкил етмяйи зярури сайды. Тцркийядяки мцщаъирляр арасында сийаси фяаллыьын армасы иля ялагядар М.Я.Рясулзадя 1953 илдя АММ-и йенидян тяшкил едяряк, ясасян, эянълярдян ибарят эенишляндирилмиш бир мяркяз формалашдырды.

    АММ 1988 илдя ермяни тяъавцзкарларынын Азярб.-а гаршы гясбкарлыг сийасятинин мащиййятини дцнйа иътимаиййятиня ачыгламаг мягсядиля фяал иш апармыш, Азярб. иля сых ялагяляр йаратмаьа сяй эюстярмишдир. АММ щазырда Тцркийядя фяалиййятини давам етдирир.  

    AZƏRBAYCAN MİLLİ  MƏRKƏZİ

    АЗЯРБАЙЪАН  МИЛЛИ  МЯРКЯЗИ  (АММ), Истанбулда – Азярбайъан Халг Ъцмщуриййятинин Русийа тяряфиндян ишьалындан сонра мцщаъирятя эедян азярб.-лары ващид  мяркяздян  идаря етмяк мягсядиля М.Я. Рясулзадянин тяшяббцсц иля йарадылмыш гурум (1924). АММ-нин ясас мягсяди Шимали Азярб.-да совет щакимиййятинин деврилмяси вя милли дювлятин бярпасы идиляр. АММ Тцркийядя эизли фяалиййят эюстярирди. Тяшкилатын Мяркязи Комитясиня М.Я. Рясулзадя (сядр), Х. Хасмяммядов, М. Вякилов, Я. Ямиръанов вя Я.Шейхцлисламов дахил иди. АММ тяшкиланмагла йанашы, Шимали Азярб.-да ъяряйан едян щади сяляри дцнйа иътимаиййятиня чатдырмаг мягсядиля няшриййат фяалиййяти дя эюстярирди. АММ Азярб.-дакы эизли “Мцсават” тяшкилаты иля ялагя йарадараг она тялиматлар эюндярир, тяшкилатын совет щакимиййятиня гаршы мцбаризясини истигамятляндирирди. Тцркийя щюкумяти ССРИ-нин тяляби иля 1927 илдя АММ-я йардымы дайандырды. 1930-ъу иллярин яввялляриндя АММ дахилиндяки ихтилафлар дяринляшди. АММ-ин Истанбулдан Парися, йахуд Варшавайа кючцрцлмяси мясяляси дя фикир айрылыьы йаратды.

    АММ-ин нцмайяндя щейяти 1951 ил нойабрын 30-да Мцнхендя Шярги Авропа, Гафгаз вя Тцркцстан мцщаъирляринин топлантысында иштирак етди, 1952 ил декабрын 11–15-дя орада Эцръцстан, Шимали Гафгаз милли мяркязляри иля бирликдя конфранс кечирди. Конфрансын гябул етдийи Гафгаз Халглары Бяйаннамясини Азярб. тяряфиндян   М.Я.Рясулзадя   имзалады.

    Конфранс кечмиш Гафгаз респ.-ларынын мцстягиллийини бярпа етмяк уьрунда мцбаризяни эенишляндирмяк мягсядиля мцвафиг милли мяркязлярин бирэя фяалиййятини тяшкил етмяйи зярури сайды. Тцркийядяки мцщаъирляр арасында сийаси фяаллыьын армасы иля ялагядар М.Я.Рясулзадя 1953 илдя АММ-и йенидян тяшкил едяряк, ясасян, эянълярдян ибарят эенишляндирилмиш бир мяркяз формалашдырды.

    АММ 1988 илдя ермяни тяъавцзкарларынын Азярб.-а гаршы гясбкарлыг сийасятинин мащиййятини дцнйа иътимаиййятиня ачыгламаг мягсядиля фяал иш апармыш, Азярб. иля сых ялагяляр йаратмаьа сяй эюстярмишдир. АММ щазырда Тцркийядя фяалиййятини давам етдирир.