Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    AZƏRBAYCAN RESPUBLİKASININ MƏRKƏZİ BANKI

    АЗЯРБАЙЪАН  РЕСПУБЛИКАСЫНЫН МЯРКЯЗИ БАНКЫ  (АРМБ)  –  Азярб. Респ.-нда пул нишанларынын тядавцля бурахылмасына вя тядавцлдян чыхарылмасына мцстясна щцгугу олан, дювлятин ещтийат системи ролуну йериня йетирян, юлкянин банк системи цзяриндя тянзимляйиъи вя нязарятедиъи сялащиййятляря малик мяркязи банкы; йалныз Азярб. Респ. Президентиня щесабат верян хцсуси статуслу дювлят структурудур. ССРИ Дювлят Банкы, ССРИ Сянайе-Тикинти Банкы вя ССРИ Аграр-Сянайе Банкынын Азярб.-дакы банкларынын базасында 1992 илин 11 февралында йарадылмышдыр. Мцфлис елан олуна билмяз; низамнамя капиталы 10 млн. манатдыр.

      

    Азярбайъан Республикаснын Мяркязи Банкы.

    АРМБ дювлятин пул вя валйута сийасятини; наьд пул дювриййясинин тяшкилини; пул нишанларынын тядавцля бурахылмасы вя тядавцлдян чыхарылмасыны; милли валйутанын   хариъи   валйуталара   нисбятдя  рясми мязяннясинин  мцтямади   мцяййянляшдирилмясини;   валйута   тянзимлянмяси   вя   идаря едилмясини; банк фяалиййятинин лисензийалашдырылмасы вя тянзимлянмясини, щямчинин банк фяалиййятиня нязаряти; юдяниш системляри фяалиййятинин тяшкилини, ялагяляндирилмясини, тянзимлянмясини  вя  онлар цзяриндя нязаряти  щяйата   кечирир.   Фяалиййятинин илк мярщялясиндя (1996 илядяк) пул  вя валйута базарларында  эярэинлийин там арадан галдырылмасы, щиперинфлйасийанын  (ортаиллик  темпи  1600–1800%)  дайандырылмасы  вя   макроигтисади  сабитлийин бяргярар олмасы иля нятиъялянян сярт пул сийасяти йеритмиш, нювбяти ики мярщялясиндя  яввялъя  (1997–98)  сяртляшмяни  дайандырыб хяфиф йумшалтма, сонра (1999–2002) ися пул вя мязяння сащясиндя ясаслы йумшалтма сийасяти апармышдыр. Бах щямчинин Азярбайъан  хцсуси ъилдиндя Азярбайъан Республикасынын  Млли  Банкы  мягалясиня.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    AZƏRBAYCAN RESPUBLİKASININ MƏRKƏZİ BANKI

    АЗЯРБАЙЪАН  РЕСПУБЛИКАСЫНЫН МЯРКЯЗИ БАНКЫ  (АРМБ)  –  Азярб. Респ.-нда пул нишанларынын тядавцля бурахылмасына вя тядавцлдян чыхарылмасына мцстясна щцгугу олан, дювлятин ещтийат системи ролуну йериня йетирян, юлкянин банк системи цзяриндя тянзимляйиъи вя нязарятедиъи сялащиййятляря малик мяркязи банкы; йалныз Азярб. Респ. Президентиня щесабат верян хцсуси статуслу дювлят структурудур. ССРИ Дювлят Банкы, ССРИ Сянайе-Тикинти Банкы вя ССРИ Аграр-Сянайе Банкынын Азярб.-дакы банкларынын базасында 1992 илин 11 февралында йарадылмышдыр. Мцфлис елан олуна билмяз; низамнамя капиталы 10 млн. манатдыр.

      

    Азярбайъан Республикаснын Мяркязи Банкы.

    АРМБ дювлятин пул вя валйута сийасятини; наьд пул дювриййясинин тяшкилини; пул нишанларынын тядавцля бурахылмасы вя тядавцлдян чыхарылмасыны; милли валйутанын   хариъи   валйуталара   нисбятдя  рясми мязяннясинин  мцтямади   мцяййянляшдирилмясини;   валйута   тянзимлянмяси   вя   идаря едилмясини; банк фяалиййятинин лисензийалашдырылмасы вя тянзимлянмясини, щямчинин банк фяалиййятиня нязаряти; юдяниш системляри фяалиййятинин тяшкилини, ялагяляндирилмясини, тянзимлянмясини  вя  онлар цзяриндя нязаряти  щяйата   кечирир.   Фяалиййятинин илк мярщялясиндя (1996 илядяк) пул  вя валйута базарларында  эярэинлийин там арадан галдырылмасы, щиперинфлйасийанын  (ортаиллик  темпи  1600–1800%)  дайандырылмасы  вя   макроигтисади  сабитлийин бяргярар олмасы иля нятиъялянян сярт пул сийасяти йеритмиш, нювбяти ики мярщялясиндя  яввялъя  (1997–98)  сяртляшмяни  дайандырыб хяфиф йумшалтма, сонра (1999–2002) ися пул вя мязяння сащясиндя ясаслы йумшалтма сийасяти апармышдыр. Бах щямчинин Азярбайъан  хцсуси ъилдиндя Азярбайъан Республикасынын  Млли  Банкы  мягалясиня.

    AZƏRBAYCAN RESPUBLİKASININ MƏRKƏZİ BANKI

    АЗЯРБАЙЪАН  РЕСПУБЛИКАСЫНЫН МЯРКЯЗИ БАНКЫ  (АРМБ)  –  Азярб. Респ.-нда пул нишанларынын тядавцля бурахылмасына вя тядавцлдян чыхарылмасына мцстясна щцгугу олан, дювлятин ещтийат системи ролуну йериня йетирян, юлкянин банк системи цзяриндя тянзимляйиъи вя нязарятедиъи сялащиййятляря малик мяркязи банкы; йалныз Азярб. Респ. Президентиня щесабат верян хцсуси статуслу дювлят структурудур. ССРИ Дювлят Банкы, ССРИ Сянайе-Тикинти Банкы вя ССРИ Аграр-Сянайе Банкынын Азярб.-дакы банкларынын базасында 1992 илин 11 февралында йарадылмышдыр. Мцфлис елан олуна билмяз; низамнамя капиталы 10 млн. манатдыр.

      

    Азярбайъан Республикаснын Мяркязи Банкы.

    АРМБ дювлятин пул вя валйута сийасятини; наьд пул дювриййясинин тяшкилини; пул нишанларынын тядавцля бурахылмасы вя тядавцлдян чыхарылмасыны; милли валйутанын   хариъи   валйуталара   нисбятдя  рясми мязяннясинин  мцтямади   мцяййянляшдирилмясини;   валйута   тянзимлянмяси   вя   идаря едилмясини; банк фяалиййятинин лисензийалашдырылмасы вя тянзимлянмясини, щямчинин банк фяалиййятиня нязаряти; юдяниш системляри фяалиййятинин тяшкилини, ялагяляндирилмясини, тянзимлянмясини  вя  онлар цзяриндя нязаряти  щяйата   кечирир.   Фяалиййятинин илк мярщялясиндя (1996 илядяк) пул  вя валйута базарларында  эярэинлийин там арадан галдырылмасы, щиперинфлйасийанын  (ортаиллик  темпи  1600–1800%)  дайандырылмасы  вя   макроигтисади  сабитлийин бяргярар олмасы иля нятиъялянян сярт пул сийасяти йеритмиш, нювбяти ики мярщялясиндя  яввялъя  (1997–98)  сяртляшмяни  дайандырыб хяфиф йумшалтма, сонра (1999–2002) ися пул вя мязяння сащясиндя ясаслы йумшалтма сийасяти апармышдыр. Бах щямчинин Азярбайъан  хцсуси ъилдиндя Азярбайъан Республикасынын  Млли  Банкы  мягалясиня.