Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
III CİLD (BABİNGER - BAXŞƏLİYEV)
    BEYLƏQANİ


    БЕЙЛЯГАНИ Мцъиряддин Ябубякр Мцзяффяр (1130, Бейляган – 1194, Тябриз) – 12 яср Азярб. шаири. Мядрясядя тящсил алмыш, яряб вя фарс диллярини мцкяммял юйрянмишдир. 17–18 йашларында Ширвана эялмиш, Хаганинин истедадлы шаэирдляриндян олмушдур. “Мцъир” (“Щами”) тяхяллцсц иля шеир йазмаьа башламышдыр. Елдяэязлярин сарайында йашамыш, Мящяммяд Ъащан Пящляванын [1175–86] щакимиййяти дюврцндя “мяликцш-шцяра” олмушдур, Ъащан Пящляванын юлцмцндян сонра Гызыл Арсланын сарайына эетмиш, сонралар верэи мямуру вязифясиня тяйин едиляряк Исфащана эюндярилмишдир. Б. юмрцнцн сон иллярини Тябриздя йашамышдыр. Ядяби ирсиндян 5469 бейт лирик шеир, Мящяммяд бин Ряввадийя вя Гызыл Арслана йаздыьы ики “Гясямнамя” (“Анднамя”) дюврцмцзядяк эялиб чатмышдыр. Ясярляри ичярисиндя мящяббят мювзусунда йаздыьы гязялляри чохлуг тяшкил едир. Гясидя, гитя вя рцбаиляри вар. Йарадыъылыьында 12 ясрдя Азярб.-да баш верян бир сыра тарихи щадисяляр, щямчинин сарай мцщитиндян наразылыг, зяманядян шикайят мотивляри дя юз яксини тапмышдыр. Б. Тябриз йахынлыьындакы “Мягбярятцш-шцяра” гябиристанлыьында дяфн олунмушдур.

                 Бейляган. Мцъиряддин Бейляганинин абидяси.


    Я с я р и: Шеирляр, “Низаминин мцасирляри” китабында. Б., 1940.

    Яд.: Крымский А.Е. Низами и его современники. Б., 1981; Азярбайъан ядябиййаты тари- хи. 6 ъилддя. Ъ.2. Б., 2007.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BABİNGER – BAXŞƏLİYEV
    BEYLƏQANİ


    БЕЙЛЯГАНИ Мцъиряддин Ябубякр Мцзяффяр (1130, Бейляган – 1194, Тябриз) – 12 яср Азярб. шаири. Мядрясядя тящсил алмыш, яряб вя фарс диллярини мцкяммял юйрянмишдир. 17–18 йашларында Ширвана эялмиш, Хаганинин истедадлы шаэирдляриндян олмушдур. “Мцъир” (“Щами”) тяхяллцсц иля шеир йазмаьа башламышдыр. Елдяэязлярин сарайында йашамыш, Мящяммяд Ъащан Пящляванын [1175–86] щакимиййяти дюврцндя “мяликцш-шцяра” олмушдур, Ъащан Пящляванын юлцмцндян сонра Гызыл Арсланын сарайына эетмиш, сонралар верэи мямуру вязифясиня тяйин едиляряк Исфащана эюндярилмишдир. Б. юмрцнцн сон иллярини Тябриздя йашамышдыр. Ядяби ирсиндян 5469 бейт лирик шеир, Мящяммяд бин Ряввадийя вя Гызыл Арслана йаздыьы ики “Гясямнамя” (“Анднамя”) дюврцмцзядяк эялиб чатмышдыр. Ясярляри ичярисиндя мящяббят мювзусунда йаздыьы гязялляри чохлуг тяшкил едир. Гясидя, гитя вя рцбаиляри вар. Йарадыъылыьында 12 ясрдя Азярб.-да баш верян бир сыра тарихи щадисяляр, щямчинин сарай мцщитиндян наразылыг, зяманядян шикайят мотивляри дя юз яксини тапмышдыр. Б. Тябриз йахынлыьындакы “Мягбярятцш-шцяра” гябиристанлыьында дяфн олунмушдур.

                 Бейляган. Мцъиряддин Бейляганинин абидяси.


    Я с я р и: Шеирляр, “Низаминин мцасирляри” китабында. Б., 1940.

    Яд.: Крымский А.Е. Низами и его современники. Б., 1981; Азярбайъан ядябиййаты тари- хи. 6 ъилддя. Ъ.2. Б., 2007.

    BEYLƏQANİ


    БЕЙЛЯГАНИ Мцъиряддин Ябубякр Мцзяффяр (1130, Бейляган – 1194, Тябриз) – 12 яср Азярб. шаири. Мядрясядя тящсил алмыш, яряб вя фарс диллярини мцкяммял юйрянмишдир. 17–18 йашларында Ширвана эялмиш, Хаганинин истедадлы шаэирдляриндян олмушдур. “Мцъир” (“Щами”) тяхяллцсц иля шеир йазмаьа башламышдыр. Елдяэязлярин сарайында йашамыш, Мящяммяд Ъащан Пящляванын [1175–86] щакимиййяти дюврцндя “мяликцш-шцяра” олмушдур, Ъащан Пящляванын юлцмцндян сонра Гызыл Арсланын сарайына эетмиш, сонралар верэи мямуру вязифясиня тяйин едиляряк Исфащана эюндярилмишдир. Б. юмрцнцн сон иллярини Тябриздя йашамышдыр. Ядяби ирсиндян 5469 бейт лирик шеир, Мящяммяд бин Ряввадийя вя Гызыл Арслана йаздыьы ики “Гясямнамя” (“Анднамя”) дюврцмцзядяк эялиб чатмышдыр. Ясярляри ичярисиндя мящяббят мювзусунда йаздыьы гязялляри чохлуг тяшкил едир. Гясидя, гитя вя рцбаиляри вар. Йарадыъылыьында 12 ясрдя Азярб.-да баш верян бир сыра тарихи щадисяляр, щямчинин сарай мцщитиндян наразылыг, зяманядян шикайят мотивляри дя юз яксини тапмышдыр. Б. Тябриз йахынлыьындакы “Мягбярятцш-шцяра” гябиристанлыьында дяфн олунмушдур.

                 Бейляган. Мцъиряддин Бейляганинин абидяси.


    Я с я р и: Шеирляр, “Низаминин мцасирляри” китабында. Б., 1940.

    Яд.: Крымский А.Е. Низами и его современники. Б., 1981; Азярбайъан ядябиййаты тари- хи. 6 ъилддя. Ъ.2. Б., 2007.