Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
III CİLD (BABİNGER - BAXŞƏLİYEV)
    BEYNƏLXALQ ELEKTRİK RABİTƏSİ İTTİFAQI

    БЕЙНЯЛХАЛГ ЕЛЕКТРИК РАБИТЯСИ ИТТИФАГЫ (БЕРИ; Интернатионал Телеъоммуниъатион Унион, ИТУ) – бейнялхалг тяшкилат; тяшкилат чярчивясиндя щю- кумятляр вя юзял сектор тяряфиндян глобал електрик рабитяси шябякяляринин вя рабитя хидмятляринин координасийасы щяйата кечирилир. 17.5.1865 илдя Парисдя 20 дювлят тяряфиндян Бейнялхалг Телеграф Иттифагы кими тясис едилмишдир. 1934 илдян (Бейнялхалг електрик рабитяси конвенсийасы имзаландыгдан сонра) БЕРИ адланыр. 1947 ил- дян БМТ-нин ихтисаслашдырылмыш тясисатыдыр. Мянзил-гярарэащы Ъеневрядядир. БЕРИ-йя 192 дювлят вя 700-дян чох сектор вя ассосиасийа цзря цзв (телекоммуникасийа вя програм тяминаты васитяляринин ишляниб щазырланмасы вя истещсалы цзря дювлят вя юзял рабитя операторлары, елми тядгигат идаряляри, реэионал вя бейнялхалг електрик рабитяси тяшкилатлары вя с.) дахилдир (2011).
    БЕРИ-нин ясас вязифяляри: космик радиорабитя дахил олмагла електрик рабитяси сащясиндя ямякдашлыьын тянзимлянмяси вя координасийасы; електрик рабитяси- нин техники васитяляринин тякмилляшдирилмяси вя онларын сямяряли истифадяси; рабитянин тящлцкясизлийинин тяминаты цчцн тядбирлярин эюрцлмяси; инкишаф етмякдя олан юлкяляря електрик рабитяси сащясиндя техники йардым эюстярилмяси; електрик рабитяси са- щясиндя йени технолоэийаларын бцтцн дцнйа ящалиси арасында йайылмасына йардым эюстярилмяси вя с.
    Бу мягсядля БЕРИ радиотезликляри пайлашдырыр, истифадячилярин гейдиййатыны апарыр, мцвафиг гайда вя тарифлярин унификасийасы цзря тювсийяляр гябул едир, мцх- тялиф електрик рабитяси аваданлыгларынын тядгиги, ишлянилмяси, щазырланмасы вя истисмары иля баьлы ян актуал мясяляляр цзря тядгигатлар апарыр вя тювсийяляр (милли вя бейнялхалг стандартларын ишлянилмяси цчцн ясас эютцрцлцр) ишляйиб щазырлайыр, малиййя йардымы вя техноложи йардым эюстярир. БЕРИ щямчинин информасийа ъямиййяти мясяляляри цзря цмумдцнйа топлантыларыны тяшкил едир. 
    БЕРИ-нин фяалиййятини низама салан сянядляр Бейнялхалг електрик рабитяси конвенсийасы вя БЕРИ-нин Низамнамясидир. Конвенсийа вя Низамнамя БЕРИ-нин структуруну, онун органларынын сялащиййятлярини, БЕРИ-нин конфрансларынын вя иттифагын башга органларынын иъласларынын проседура гайдаларыны, бцдъяйя юдямяляр шкаласыны, мцбащисялярин арбитраж щялли гайдасыны, радиорабитя регламентинин гябулу гайдасыны, радиотезлик диапазонларынын пайлашдырылмасы, истифадя олунан тезлик золагларынын, пейклярин эеостасионар орбитдя дайанма нюгтяляринин вя с. гейдиййаты шяртлярини мцяййян едир. БЕРИ-нин али рящбяр органы сялащиййятли конфрансдыр; електрик рабитяси цзря конвенсийаларын гябулу вя йенидян бахылмасы цчцн 4 илдя бир дяфя чаьырылыр. Конфрансда 46 цзвдян ибарят Инзибати шура да сечилир. Шура конфрансларарасы дюврдя БЕРИ-нин фяалиййятини ялагяляндирир. Шура Баш катибликдян, радиорабитя, електрик рабитясинин стандартлашдырылмасы, електрик рабитясинин инкишафы бюлмяляриндян ибарятдир. Баш катиблик иттифагын фяалиййятини идаря едир, мцхтялиф тяшкилати тядбирляр вя конфранслар кечирир, бюлмялярин фяалиййятини ялагяляндирир. Щяр бир бюлмянин ишини директор вя мяслящятчиляр групундан ибарят Бцро координасийа едир. Бцтцн бюлмялярдя електрик рабитясинин мцвафиг мясяляляри цзря тядгигат комиссийалары вардыр.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BABİNGER – BAXŞƏLİYEV
    BEYNƏLXALQ ELEKTRİK RABİTƏSİ İTTİFAQI

    БЕЙНЯЛХАЛГ ЕЛЕКТРИК РАБИТЯСИ ИТТИФАГЫ (БЕРИ; Интернатионал Телеъоммуниъатион Унион, ИТУ) – бейнялхалг тяшкилат; тяшкилат чярчивясиндя щю- кумятляр вя юзял сектор тяряфиндян глобал електрик рабитяси шябякяляринин вя рабитя хидмятляринин координасийасы щяйата кечирилир. 17.5.1865 илдя Парисдя 20 дювлят тяряфиндян Бейнялхалг Телеграф Иттифагы кими тясис едилмишдир. 1934 илдян (Бейнялхалг електрик рабитяси конвенсийасы имзаландыгдан сонра) БЕРИ адланыр. 1947 ил- дян БМТ-нин ихтисаслашдырылмыш тясисатыдыр. Мянзил-гярарэащы Ъеневрядядир. БЕРИ-йя 192 дювлят вя 700-дян чох сектор вя ассосиасийа цзря цзв (телекоммуникасийа вя програм тяминаты васитяляринин ишляниб щазырланмасы вя истещсалы цзря дювлят вя юзял рабитя операторлары, елми тядгигат идаряляри, реэионал вя бейнялхалг електрик рабитяси тяшкилатлары вя с.) дахилдир (2011).
    БЕРИ-нин ясас вязифяляри: космик радиорабитя дахил олмагла електрик рабитяси сащясиндя ямякдашлыьын тянзимлянмяси вя координасийасы; електрик рабитяси- нин техники васитяляринин тякмилляшдирилмяси вя онларын сямяряли истифадяси; рабитянин тящлцкясизлийинин тяминаты цчцн тядбирлярин эюрцлмяси; инкишаф етмякдя олан юлкяляря електрик рабитяси сащясиндя техники йардым эюстярилмяси; електрик рабитяси са- щясиндя йени технолоэийаларын бцтцн дцнйа ящалиси арасында йайылмасына йардым эюстярилмяси вя с.
    Бу мягсядля БЕРИ радиотезликляри пайлашдырыр, истифадячилярин гейдиййатыны апарыр, мцвафиг гайда вя тарифлярин унификасийасы цзря тювсийяляр гябул едир, мцх- тялиф електрик рабитяси аваданлыгларынын тядгиги, ишлянилмяси, щазырланмасы вя истисмары иля баьлы ян актуал мясяляляр цзря тядгигатлар апарыр вя тювсийяляр (милли вя бейнялхалг стандартларын ишлянилмяси цчцн ясас эютцрцлцр) ишляйиб щазырлайыр, малиййя йардымы вя техноложи йардым эюстярир. БЕРИ щямчинин информасийа ъямиййяти мясяляляри цзря цмумдцнйа топлантыларыны тяшкил едир. 
    БЕРИ-нин фяалиййятини низама салан сянядляр Бейнялхалг електрик рабитяси конвенсийасы вя БЕРИ-нин Низамнамясидир. Конвенсийа вя Низамнамя БЕРИ-нин структуруну, онун органларынын сялащиййятлярини, БЕРИ-нин конфрансларынын вя иттифагын башга органларынын иъласларынын проседура гайдаларыны, бцдъяйя юдямяляр шкаласыны, мцбащисялярин арбитраж щялли гайдасыны, радиорабитя регламентинин гябулу гайдасыны, радиотезлик диапазонларынын пайлашдырылмасы, истифадя олунан тезлик золагларынын, пейклярин эеостасионар орбитдя дайанма нюгтяляринин вя с. гейдиййаты шяртлярини мцяййян едир. БЕРИ-нин али рящбяр органы сялащиййятли конфрансдыр; електрик рабитяси цзря конвенсийаларын гябулу вя йенидян бахылмасы цчцн 4 илдя бир дяфя чаьырылыр. Конфрансда 46 цзвдян ибарят Инзибати шура да сечилир. Шура конфрансларарасы дюврдя БЕРИ-нин фяалиййятини ялагяляндирир. Шура Баш катибликдян, радиорабитя, електрик рабитясинин стандартлашдырылмасы, електрик рабитясинин инкишафы бюлмяляриндян ибарятдир. Баш катиблик иттифагын фяалиййятини идаря едир, мцхтялиф тяшкилати тядбирляр вя конфранслар кечирир, бюлмялярин фяалиййятини ялагяляндирир. Щяр бир бюлмянин ишини директор вя мяслящятчиляр групундан ибарят Бцро координасийа едир. Бцтцн бюлмялярдя електрик рабитясинин мцвафиг мясяляляри цзря тядгигат комиссийалары вардыр.

    BEYNƏLXALQ ELEKTRİK RABİTƏSİ İTTİFAQI

    БЕЙНЯЛХАЛГ ЕЛЕКТРИК РАБИТЯСИ ИТТИФАГЫ (БЕРИ; Интернатионал Телеъоммуниъатион Унион, ИТУ) – бейнялхалг тяшкилат; тяшкилат чярчивясиндя щю- кумятляр вя юзял сектор тяряфиндян глобал електрик рабитяси шябякяляринин вя рабитя хидмятляринин координасийасы щяйата кечирилир. 17.5.1865 илдя Парисдя 20 дювлят тяряфиндян Бейнялхалг Телеграф Иттифагы кими тясис едилмишдир. 1934 илдян (Бейнялхалг електрик рабитяси конвенсийасы имзаландыгдан сонра) БЕРИ адланыр. 1947 ил- дян БМТ-нин ихтисаслашдырылмыш тясисатыдыр. Мянзил-гярарэащы Ъеневрядядир. БЕРИ-йя 192 дювлят вя 700-дян чох сектор вя ассосиасийа цзря цзв (телекоммуникасийа вя програм тяминаты васитяляринин ишляниб щазырланмасы вя истещсалы цзря дювлят вя юзял рабитя операторлары, елми тядгигат идаряляри, реэионал вя бейнялхалг електрик рабитяси тяшкилатлары вя с.) дахилдир (2011).
    БЕРИ-нин ясас вязифяляри: космик радиорабитя дахил олмагла електрик рабитяси сащясиндя ямякдашлыьын тянзимлянмяси вя координасийасы; електрик рабитяси- нин техники васитяляринин тякмилляшдирилмяси вя онларын сямяряли истифадяси; рабитянин тящлцкясизлийинин тяминаты цчцн тядбирлярин эюрцлмяси; инкишаф етмякдя олан юлкяляря електрик рабитяси сащясиндя техники йардым эюстярилмяси; електрик рабитяси са- щясиндя йени технолоэийаларын бцтцн дцнйа ящалиси арасында йайылмасына йардым эюстярилмяси вя с.
    Бу мягсядля БЕРИ радиотезликляри пайлашдырыр, истифадячилярин гейдиййатыны апарыр, мцвафиг гайда вя тарифлярин унификасийасы цзря тювсийяляр гябул едир, мцх- тялиф електрик рабитяси аваданлыгларынын тядгиги, ишлянилмяси, щазырланмасы вя истисмары иля баьлы ян актуал мясяляляр цзря тядгигатлар апарыр вя тювсийяляр (милли вя бейнялхалг стандартларын ишлянилмяси цчцн ясас эютцрцлцр) ишляйиб щазырлайыр, малиййя йардымы вя техноложи йардым эюстярир. БЕРИ щямчинин информасийа ъямиййяти мясяляляри цзря цмумдцнйа топлантыларыны тяшкил едир. 
    БЕРИ-нин фяалиййятини низама салан сянядляр Бейнялхалг електрик рабитяси конвенсийасы вя БЕРИ-нин Низамнамясидир. Конвенсийа вя Низамнамя БЕРИ-нин структуруну, онун органларынын сялащиййятлярини, БЕРИ-нин конфрансларынын вя иттифагын башга органларынын иъласларынын проседура гайдаларыны, бцдъяйя юдямяляр шкаласыны, мцбащисялярин арбитраж щялли гайдасыны, радиорабитя регламентинин гябулу гайдасыны, радиотезлик диапазонларынын пайлашдырылмасы, истифадя олунан тезлик золагларынын, пейклярин эеостасионар орбитдя дайанма нюгтяляринин вя с. гейдиййаты шяртлярини мцяййян едир. БЕРИ-нин али рящбяр органы сялащиййятли конфрансдыр; електрик рабитяси цзря конвенсийаларын гябулу вя йенидян бахылмасы цчцн 4 илдя бир дяфя чаьырылыр. Конфрансда 46 цзвдян ибарят Инзибати шура да сечилир. Шура конфрансларарасы дюврдя БЕРИ-нин фяалиййятини ялагяляндирир. Шура Баш катибликдян, радиорабитя, електрик рабитясинин стандартлашдырылмасы, електрик рабитясинин инкишафы бюлмяляриндян ибарятдир. Баш катиблик иттифагын фяалиййятини идаря едир, мцхтялиф тяшкилати тядбирляр вя конфранслар кечирир, бюлмялярин фяалиййятини ялагяляндирир. Щяр бир бюлмянин ишини директор вя мяслящятчиляр групундан ибарят Бцро координасийа едир. Бцтцн бюлмялярдя електрик рабитясинин мцвафиг мясяляляри цзря тядгигат комиссийалары вардыр.